«Бо слово Бога живе і справляє могутній вплив, воно гостріше від усякого обосічного меча та проникає настільки глибоко, що розділяє душу й дух, суглоби й кістковий мозок, і спроможне розпізнавати думки та наміри серця» (Євреїв 4:12, «Переклад нового світу»).

 «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євреїв 4:12, переклад І. Огієнка).

 Звістка Бога для всього людства, яка записана у Біблії, має силу виявляти справжні думки і мотиви людей. Завдяки ній люди можуть змінити своє життя на краще.

 «Слово Бога живе». Вислів «слово Бога» стосується записаного у Біблії Божого наміру a. У цей намір зокрема входить, щоб слухняні Богу люди жили вічно на землі в мирі та єдності (Буття 1:28; Псалом 37:29; Об’явлення 21:3, 4).

 А як слово Бога може бути «живим»? Перш за все воно має потужний вплив на людей, які чують і приймають його. У них з’являється зміст в житті і надія на краще (Повторення Закону 30:14; 32:47). Крім того, «слово Бога живе», тому що Бог постійно працює над тим, щоб виконати усі свої обіцянки (Івана 5:17). Бог не такий, як люди, які дають обіцянки і не виконують їх або не спроможні їх виконати (Числа 23:19). Його слово «не повернеться до [нього] несповненим» (Ісаї 55:10, 11).

 «Слово Бога... справляє могутній вплив». Вислів «справляє могутній вплив» також можна перекласти: «є потужним», «є дієвим», «досягає будь-яких запланованих цілей». Тож все, що Єгова b каже чи обіцяє, обов’язково здійсниться (Псалом 135:6; Ісаї 46:10). Він може виконати свої обіцянки у такий спосіб, що ми й уявити собі не можемо (Ефесян 3:20) c.

 Боже слово також «справляє могутній вплив» тим, що допомагає щирим людям змінювати своє життя і особистість на краще. Божі вчення стають невід’ємною частиною їхнього життя і впливають на їхнє мислення, поведінку та цілі (Римлян 12:2; Ефесян 4:24). Таким чином «слово Бога... діє» у тих, хто вірить, що воно справді походить від небесного Батька (1 Фессалонікійців 2:13).

 «Слово Бога... гостріше від усякого обосічного меча». Боже слово гостріше, ніж будь-який меч, тому що здатне глибоко проникати в символічне серце людини. Звістка від Бога досягає серця людини, тобто її внутрішньої особистості, набагато глибше, ніж будь-яке людське вчення. Саме про це і сказано далі в Євреїв 4:12.

 «Слово Бога... проникає настільки глибоко, що розділяє душу й дух, суглоби й кістковий мозок». Деколи у Біблії слово «душа» стосується того, якою людина здається, а «дух» — того, якою вона є насправді (Галатів 6:18). Образно кажучи, «слово Бога» досягає «кісткового мозку», тобто наших найглибших почуттів та думок. Воно виявляє те, чого не здатні бачити люди — те, якими ми є всередині, і може спонукати нас зробити зміни на краще. Тоді наш Творець радітиме, а наше життя стане щасливішим та змістовнішим.

 «Слово Бога... спроможне розпізнавати думки та наміри серця». Те, як людина реагує на Боже слово, виявляє, про що вона насправді думає, навіть її найглибші наміри та мотиви, які і впливають на її вчинки та поведінку. Якщо людина приймає те, що написано в Біблії, і робить відповідні зміни у житті, то показує, що є смиренною та щирою. Вона хоче робити те, що подобається Творцю. І навпаки, якщо людина намагається вишукувати помилки в Божому слові, то це виявляє її негативні риси, такі як гордість та егоїзм. Така людина, швидше за все, хоче виправдати поведінку, яку Бог засуджує (Єремії 17:9; Римлян 1:24—27).

 В одному біблійному довіднику сказано, що Боже слово «може сягати найглибших закутків нашого єства». В людині немає нічого, чого Бог не міг би побачити і чого його слово не могло б виявити. Не дарма у Євреїв 4:13 сказано: «Все оголене й повністю відкрите перед очима того, перед ким ми маємо відповісти».

 Біблійна книга Євреїв — це лист, який близько 61 року н. е. апостол Павло під натхненням написав християнам-євреям, що жили в Єрусалимі та Юдеї.

 У 3-му і 4-му розділах Павло нагадує християнам про неправильну поведінку стародавніх ізраїльтян (Євреїв 3:8—12; 4:11). Єгова пообіцяв визволити їх з єгипетського рабства та привести у край, де вони мали жити безпечно (Повторення Закону 12:9, 10). Але тому поколінню, яке вийшло з Єгипту, бракувало віри в обіцянки Єгови, і вони постійно порушували його заповіді. Через це вони втратили можливість увійти в «Божий відпочинок», тобто можливість мати з ним мирні стосунки. Усі вони померли у пустелі. Їхні нащадки успадкували Обіцяний край, але теж почали порушувати Божі закони. З часом за свій непослух вони заплатили високу ціну (Неемії 9:29, 30; Псалом 95:9—11; Луки 13:34, 35).

 Павло заохочує християн вчитися на помилках невірних ізраїльтян. На відміну від них, ми можемо увійти у «Божий відпочинок». Для цього нам потрібно слухатися Божого слова і повністю довіряти його обіцянкам (Євреїв 4:1—3, 11).

 Перегляньте відеоролик з коротким оглядом книги Євреїв.