«Я залишаю вам мир, свій мир, і даю його не так, як дає світ. Нехай ваші серця не тривожаться і не стискаються зі страху» (Івана 14:27, «Переклад нового світу»).

 «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Івана 14:27, переклад І. Огієнка).

 Цими словами Ісус хотів заспокоїти своїх апостолів, щоб вони надмірно не тривожилися і не боялися труднощів. Бог допоможе їм мати спокій, який мав Ісус.

 Ісус сказав: «Залишаю вам мир». Про який мир іде мова? Про мир, який мав сам Ісус. Життя Ісуса не було безтурботним (Івана 15:20; 16:33). Ісус відчував на собі несправедливе ставлення своїх ворогів, які врешті-решт вбили його. Але він не втрачав внутрішнього миру (Луки 23:27, 28, 32—34; 1 Петра 2:23). Ісус залишався спокійним, тому що знав, що його Батько Єгова a любить його і ним задоволений (Матвія 3:16, 17).

 Ісус запевнив апостолів, що в них теж буде мир, адже він і його Батько люблять їх і ними задоволені (Івана 14:23; 15:9, 10; Римлян 5:1). Цей мир був тісно пов’язаний з їхньою вірою в Ісуса, Божого Сина. Завдяки цьому миру вони могли подолати свої страхи і тривоги (Івана 14:1). Ісус пообіцяв, що, хоча його самого поряд з ними не буде, Божий святий дух допоможе їм залишатися непохитними і зберігати внутрішній мир (Івана 14:25—27). Ісусові послідовники зможуть мужньо переносити всі труднощі, тому що будуть впевнені у любові і підтримці Єгови (Євреїв 13:6).

 Коли Ісус жив на землі, люди зазвичай віталися словами: «Мир вам!» (Матвія 10:12, 13). Ісусові слова «залишаю вам мир» містять не просто побажання. Ісус сказав, що дає своїм послідовникам мир і дає не так, як дає світ b. У світі люди теж можуть мати внутрішній мир, але він нестабільний, тому що залежить від стосунків з іншими, багатства, слави або становища. А мир, про який говорить Ісус,— це глибокий внутрішній спокій, який не залежить від обставин.

 Ісус сказав ці слова вірним апостолам напередодні своєї смерті. Він попередив, що невдовзі покине їх (Івана 13:33, 36). Апостоли дуже засмутилися (Івана 16:6). Тому Ісус заспокоїв їх і пояснив, чому їм не треба тривожитись.

 Ісусові слова підбадьорюють нас, бо запевняють, що і ми можемо мати мир (2 Фессалонікійців 3:16). Ставши учнями Ісуса, ми відчуваємо на собі його любов і любов його Батька Єгови (Колоссян 3:15; 1 Івана 4:16). Завдяки цьому нам легше долати тривоги. Ми впевнені, що Бог нас підтримує (Псалом 118:6; Філіппійців 4:6, 7; 2 Петра 1:2).

 Перегляньте відеоролик з коротким оглядом книги Івана.