Суддів 15:1—20
15 Через якийсь час, коли жали пшеницю, Самсо́н узяв козеня і пішов провідати свою дружину. Прийшовши, він сказав: «Я хочу зайти у спальню* до своєї дружини». Але її батько не дозволив,
2 говорячи: «Я подумав, що ти точно ненавидиш мою дочку,+ тому віддав її твоєму дружбі.+ Хіба ж молодша сестра не привабливіша за неї? Прошу, візьми її замість старшої».
3 Однак Самсо́н відповів: «Цього разу нехай філісти́мляни не звинувачують мене, коли я завдам їм лиха».
4 Тоді він пішов і зловив 300 лисиць. Він взяв смолоскипи, зв’язав по дві лисиці хвостами докупи, а між хвостами вставив по смолоскипу.
5 Потім Самсо́н запалив смолоскипи і пустив лисиць у невижаті філісти́мські поля. Так він підпалив усе — снопи, нежате збіжжя, а також виноградники й оливкові гаї.
6 «Хто це зробив?» — спитали філісти́мляни. Їм відповіли: «Це зробив Самсо́н, зять тімнея́нина, за те, що той взяв його дружину і віддав дружбі».+ Тоді філісти́мляни пішли й спалили ту жінку і її батька.+
7 Самсо́н сказав їм: «Якщо ви так чините, то я не заспокоюся, поки не відімщу вам».+
8 І він перебив чимало* філісти́млян, учинивши велике побоїще, а потім пішов і оселився в печері*, що в скелі Ета́м.
9 Згодом філісти́мляни прийшли в Юдин край, отаборились і ходили по Ле́хі,+ готуючись до нападу.
10 Мешканці ж Юдиного краю запитали: «Чому ви вийшли проти нас?» А ті відповіли: «Ми прийшли, щоб схопити* Самсо́на й зробити йому те, що він зробив нам».
11 Тож до печери*, що в скелі Ета́м, прийшли 3000 чоловіків з племені Юди і сказали Самсо́ну: «Хіба ти не знаєш, що філісти́мляни панують над нами?+ Чому ти нам таке вчинив?» Самсо́н же відповів: «Як вони зробили мені, так я зробив їм».
12 Але ті чоловіки промовили до нього: «Ми прийшли схопити* тебе і віддати філісти́млянам». На це Самсо́н сказав: «Покляніться, що самі ви не піднімете на мене руки».
13 І вони пообіцяли: «Ми лише зв’яжемо тебе і віддамо їм, але вбивати не будемо».
Тож вони зв’язали Самсо́на двома новими мотузками і вивели з печери.
14 Коли він прийшов до Ле́хі, то філісти́мляни, побачивши його, переможно закричали. Тоді Самсо́н завдяки духу Єгови сповнився силою,+ і мотузки, якими його зв’язали, стали наче лляні нитки, обпалені вогнем, і пута спали з його рук.+
15 Він знайшов свіжу ослячу щелепу, схопив її і вбив нею+ 1000 чоловіків.
16 Після цього Самсо́н промовив:
«Ослячою щелепою я перебив ворогів і поскладав їх на купи!
Ослячою щелепою я убив 1000 чоловіків».+
17 Сказавши це, Самсо́н викинув щелепу й назвав те місце Рама́т-Ле́хі*.+
18 Потім він дуже захотів пити і звернувся до Єгови: «Ти дав у руку свого слуги такий великий порятунок. Невже тепер я маю померти від спраги і потрапити в руки тих необрізаних?»
19 Тоді Бог зробив щілину в Ле́хі, і звідти потекла вода.+ Коли Самсо́н напився, до нього повернулася сила*, і він віджив. Тому він назвав це місце Ен-Гакко́ре*. Воно й досі є в Ле́хі.
20 І судив Самсо́н Ізра́їль за днів філісти́млян 20 років.+
Примітки
^ Або «внутрішню кімнату».
^ Букв. «ногу на стегні».
^ Або «розколині».
^ Або «зв’язати».
^ Або «розколини».
^ Або «зв’язати».
^ Озн. «узвишшя щелепи».
^ Букв. «дух».
^ Озн. «джерело того, хто кличе».