Лист Якова 1:1—27
1 Яків,+ раб Бога і раб Господа Ісуса Христа, до 12 племен, розпорошених по світі.
Вітаю!
2 Радійте, брати мої, коли стикаєтесь з різними випробуваннями,+
3 адже ви знаєте, що ваша випробувана віра виробляє витривалість.+
4 Але нехай витривалість доводить свою справу до кінця, щоб ви з усякого погляду були досконалі й здорові та ні в чому не мали нестачі.+
5 Тож, якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай безупинно просить у Бога,+ який усім дає щедро та без дорікання*,+ і тоді отримає її.+
6 Але нехай просить з вірою,+ анітрохи не сумніваючись,+ бо той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер носить і кидає в різні боки.
7 Ясна річ, така людина не повинна сподіватися, що отримає щось від Єгови*;
8 вона нерішуча+ й нестійка на всіх своїх дорогах.
9 Хай незаможний брат радіє* своєму звеличенню,+
10 а багатий — своєму приниженню,+ бо багатий зникне, як польова квітка.
11 Адже, коли сходить сонце, воно приносить палючу спеку і висушує рослину, тоді цвіт її опадає та гине її зовнішня краса. Подібно буде і з багатим: він зів’яне на своєму шляху.+
12 Щаслива людина, яка стійко зносить випробування,+ бо, здобувши схвалення, отримає вінок життя,+ який Єгова* обіцяв тим, хто любить його.+
13 Під час випробування хай ніхто не говорить: «Мене випробовує Бог», тому що Бога неможливо випробовувати злом і сам він нікого злом не випробовує.
14 Але кожен випробовується, коли його захоплює та зваблює* власне прагнення.+
15 Тоді прагнення, ставши здатним родити*, породжує гріх, а вчинений гріх несе смерть.+
16 Не обманюйтеся, мої любі брати.
17 Кожен добрий дар, кожен досконалий дарунок походить згори,+ від Батька небесних світил,+ який анітрохи не змінюється,+ як це буває з мінливою тінню.
18 За своєю волею він породив нас словом правди,+ щоб ми були свого роду першими плодами з-посеред його створінь.+
19 Знайте, брати мої любі: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова,+ повільною на гнів,+
20 оскільки, гніваючись, людина не сприяє утвердженню Божої праведності.+
21 Отже, відкиньте всіляку мерзоту і найменші залишки зла*+ та в дусі лагідності прийміть слово, яке прищеплюється вам і може врятувати вас*.
22 Будьте виконавцями слова,+ а не лише слухачами, які самі себе обманюють фальшивими міркуваннями.
23 Бо, якщо хтось є слухачем слова, а не виконавцем,+ він подібний до чоловіка, який розглядає в дзеркалі своє обличчя*.
24 Він дивиться на себе, відходить і відразу забуває, який він.
25 Коли ж хтось вдивляється в досконалий закон,+ що несе свободу, і перебуває в ньому, то він не забудькуватий слухач, а виконавець діла, і він буде щасливий у тому, що робить.+
26 Якщо хтось вважає, що правильно поклоняється Богу*, але не стримує* язика,+ то він обманює своє серце і його поклоніння даремне.
27 Чисте і неопоганене поклоніння* в очах нашого Бога і Батька полягає в тому, щоб піклуватися сиротами+ і вдовами,+ коли вони зносять лихо,+ а також зберігати себе незаплямованими світом.+
Примітки
^ Або «не шукаючи недоліків».
^ Див. додаток А5.
^ Букв. «хвалиться».
^ Див. додаток А5.
^ Або «ловить, як на наживку».
^ Букв. «зачавши».
^ Або, можливо, «велике зло».
^ Або «ваші душі».
^ Або «природні риси свого обличчя».
^ Або «що є релігійним».
^ Або «не загнуздує».
^ Або «релігія».