Багато людей, навіть серед християн, вважає, що біблійні норми щодо статевих стосунків і шлюбу вже не актуальні. Щоб пристосуватися до сучасних поглядів і віянь, деякі церкви змінюють свої вчення про те, що є правильним, а що ні. Але біблійні норми добра і зла не застаріли і не втратили практичної цінності. Чому можна так сказати?

 Людина була створена так, що їй потрібні настанови і поради її Творця. У Біблії говориться: «Не в волі того, хто йде, скеровувати свої кроки» (Єремії 10:23). Бог Єгова a створив нас зі здатністю приймати рішення, але він не наділив нас правом і спроможністю самостійно визначати, що є добром, а що злом. Він хоче, щоб ми покладалися на його мудрість (Прислів’я 3:5).

 Божі норми моралі викладені в Біблії. Чому вони для нас важливі? Розгляньмо дві причини.

•   Нас створив Бог (Псалом 100:3). Як Творець, Єгова добре знає, що́ нам потрібно, щоб бути щасливими і здоровими емоційно, психічно та фізично. Він також знає, які наслідки людина пожинає, коли нехтує його нормами моралі (Галатів 6:7). Крім того, Бог бажає нам лише добра. Тому в Біблії він сказав про себе: «Я навчаю тебе про корисне і веду дорогою, якою ти маєш іти» (Ісаї 48:17).

•   Наші бажання можуть завести нас на хибний шлях. На думку багатьох людей, ми самі можемо вирішувати, що правильне і що ні. Вони вважають, що поводитися треба так, як підказує серце — іншими словами, треба йти за своїми бажаннями і пристрастями. Однак у Біблії говориться: «Людське серце вкрай зрадливе і здатне на все» (Єремії 17:9). Якщо на наше серце не впливає Божа мудрість, воно може спонукати нас до вчинків, про які ми згодом пошкодуємо (Прислів’я 28:26; Екклезіаста 10:2).

 Ні! Біблія розповідає нам правду про Бога і про те, як, згідно з його волею, ми маємо поводитися (1 Коринфян 6:9—11; Галатів 5:19—23). І Бог бажає, аби всі люди знали про це (1 Тимофія 2:3, 4). Тому християнські служителі повинні навчати того, про що говорить Боже Слово (Тита 1:7—9).

 Багато людей не зважають на біблійні норми моралі та прислуха́ються до релігійних вчителів, які говорять їм «те, що вони хочуть почути» (2 Тимофія 4:3, примітка). Проте Боже Слово чітко застерігає: «Горе тим, хто добро називає злом, а зло добром» (Ісаї 5:20). Бог неодмінно притягне до відповідальності релігійних провідників, які не навчають людей того, що Бог насправді вважає добром, а що злом.

 Ні. Ті, хто хоче жити згідно з Божою волею, наслідують Ісуса Христа і дотримуються його вчень. Ісус навчав своїх учнів не судити інших, а натомість любити і поважати всіх людей (Матвія 5:43, 44; 7:1).

 Ісусові послідовники мають дотримуватися Божих норм моралі в особистому житті. Але вони повинні визнавати той факт, що інші люди можуть мати зовсім інші погляди (Матвія 10:14). Ісус не вповноважував своїх послідовників, щоб вони через політичні або якісь інші засоби змушували людей слухатися Божих норм (Івана 17:14, 16; 18:36).

 Люди, які зважають на Божі норми добра і зла, бачать позитивні результати цього у своєму житті. Крім того, Бог обіцяє винагородити таких людей у майбутньому (Псалом 19:8, 11). Такі люди...

•   радіють життю (Прислів’я 29:6);

•   мають близькі стосунки з Богом (Прислів’я 3:32);

•   відчувають на собі Божу підтримку у важкі часи (Прислів’я 11:8);

•   в майбутньому житимуть вічно на землі (Псалом 37:29).