Дехто може подумати, що людина, яка насамперед довіряє науці, вибере варіант «еволюція», а релігійна людина — «створення».

 Але це не завжди так.

 По суті, багато освічених людей, зокрема чимало науковців, піддають сумніву достовірність теорії еволюції.

 Розгляньмо приклад Джерарда, викладача ентомології. Коли він вчився у коледжі, його навчали теорії еволюції. «На екзаменах я давав такі відповіді, які задовольнили б викладачів. Насправді ж я думав по-іншому»,— каже Джерард.

 Чому навіть деяким науковцям важко повірити, що життя виникло завдяки еволюції? Щоб зрозуміти це, розгляньмо два питання, які бентежать розуми багатьох вчених: 1) як зародилося життя і 2) як з’явились живі організми.

 ЩО ДЕХТО КАЖЕ. Життя з’явилося випадково з неживої матерії.

 ЧОМУ ДЕКОГО НЕ ВЛАШТОВУЄ ТАКА ВІДПОВІДЬ. Сьогодні науковці знають про хімічний склад та молекулярну будову живих організмів більше, ніж будь-коли раніше. Проте вони досі не можуть дати точного визначення, що таке життя. Між неживою матерією і навіть найпростішою живою клітиною лежить глибока прірва.

 Вчені можуть лише припускати, які умови були на землі мільярди років тому. Вони мають різні погляди щодо того, де виникло життя. Одні, наприклад, вважають, що воно зародилося всередині вулкана, а інші кажуть, що під океанським дном. Крім того, існує теорія, що елементи, необхідні для виникнення життя, сформувалися десь у космосі, а потім були занесені на землю з метеоритами. Але ця теорія не дає відповіді на запитання «Як виникло життя?», вона лише змушує шукати відповідь не на землі, а в космосі.

 Вчені висувають теорії про те, що в минулому могли існувати молекули, з яких утворився відомий нам генетичний матеріал. Вважають, що ці молекули виникли випадково з неживої матерії і були здатні до самовідтворення. Проте вчені не мають доказів, що такі молекули насправді існували, а також не можуть створити їх у лабораторних умовах.

 Живі організми мають унікальну особливість: вони можуть зберігати і обробляти інформацію. Клітини передають, розшифровують і виконують вказівки, які містяться в їхньому генетичному коді. Деякі вчені порівнюють генетичний код з програмним забезпеченням комп’ютера, а хімічні компоненти клітини — з його апаратним забезпеченням. Однак теорія еволюції не може пояснити, звідки походить інформація, яку містить генетичний код.

 Для життєдіяльності клітини потрібні білкові молекули. Типова молекула білка складається з сотень амінокислот, з’єднаних між собою у певній послідовності. Крім того, щоб виконувати свої функції, молекула білка має бути згорнена у вигляді тривимірної структури. Дехто з науковців робить висновок, що ймовірність спонтанного формування бодай однієї білкової молекули є вкрай малою. Фізик Пол Дейвіс написав: «Оскільки для функціонування клітини потрібні тисячі різних білків, то нерозумно припускати, що всі вони виникли випадково».

 ВИСНОВОК. Після десятиріч досліджень, проведених практично в усіх галузях науки, незмінним залишається той факт, що життя може постати лише з життя, яке вже існує.

 ЩО ДЕХТО КАЖЕ. Різні живі істоти, зокрема людина, з’явились внаслідок поступового розвитку першого живого організму. Цей процес відбувався шляхом випадкових мутацій і природного добору.

 ЧОМУ ДЕКОГО НЕ ВЛАШТОВУЄ ТАКА ВІДПОВІДЬ. Одні клітини складніші, ніж інші. Як простіші клітини могли розвинутись у більш складні? Одна енциклопедія називає це питання «другою — після зародження життя — найбільшою загадкою еволюції» («Britannica Online Encyclopedia»).

 Науковці виявили всередині клітини складні молекулярні машини, які складаються з молекул білків. Ці машини взаємодіють між собою задля виконання непростих завдань. Серед таких завдань — транспортування і переробка поживних речовин в енергію, відновлення пошкоджених частин клітини, а також передача повідомлень в її межах. Хіба могли б випадкові мутації і природний добір призвести до того, щоб утворилися і злагоджено взаємодіяли між собою такі складні машини? Багатьом це видається неймовірним.

 Кожна людина і кожна тварина розвивається з однієї заплідненої яйцеклітини. Клітини зародка діляться і згодом диференціюються, набуваючи різних форм і функцій для того, щоб утворити різні частини тіла. Теорія еволюції не може пояснити, звідки кожна клітина «знає», якою їй стати і яке місце в організмі зайняти.

 Сьогодні вчені усвідомлюють, що для перетворення однієї категорії тварин в іншу необхідно, аби у клітині відбулися зміни на молекулярному рівні. Науковці не можуть продемонструвати, як еволюційним шляхом могла утворитися бодай «найпростіша» клітина. То хіба розсудливо вважати, що випадкові мутації і природний добір могли спричинити появу такого розмаїття тварин на нашій планеті? Говорячи про будову тварин, професор Майкл Біхі зауважив, що, хоча дослідження «виявили її неймовірну складність, вони анітрохи не допомагають зрозуміти, як такі складні організми могли виникнути завдяки некерованим процесам без втручання розуму».

 Людині притаманні свідомість і самоусвідомлення. Вона наділена здатністю мислити і щось обмірковувати, відрізняти добро від зла, а також виявляти такі риси, як щедрість і саможертовність. Випадковими мутаціями та природним добором неможливо пояснити наявність в людей таких унікальних рис.

 ВИСНОВОК. Хоча чимало людей твердо переконані, що життя виникло в процесі еволюції, багато інших не задовольняються поясненнями, котрі теорія еволюції дає стосовно того, як зародилося і розвивалося життя.

 Дослідивши факти, чимало людей доходять висновку, що джерелом життя є вищий інтелект. Розгляньмо приклад філософа Ентоні Флю, який колись був одним з провідних захисників атеїзму. Коли він більше дізнався про надзвичайну складність живих організмів і про закони, які діють у Всесвіті, то змінив свою думку. Посилаючись на стародавніх філософів, професор Флю написав: «Ми повинні йти туди, куди ведуть факти». На думку Флю, факти вказують на існування Творця.

 Джерард, про якого згадувалося раніше, дійшов такого ж висновку. Хоча цей чоловік здобув вищу освіту і досягнув успіхів у галузі ентомології, він сказав: «Я не побачив доказів того, що життя зародилося самочинно з неживої матерії. Складність і висока організація живих організмів переконали мене, що повинен існувати Організатор і Конструктор».

 Подібно до людини, яка більше дізнається про митця з його робіт, Джерард збагнув риси Творця, дослідивши навколишній світ. Крім того, він приділив час, щоб познайомитися з Біблією — книгою, автором якої вважають Творця (2 Тимофія 3:16). У ній Джерард знайшов достовірну інформацію про історію людства і практичні поради для вирішення проблем, з якими сьогодні стикається кожен з нас. Усе це допомогло йому переконатись у тому, що Біблія була натхнена вищим розумом.

 Джерард побачив, що біблійні відповіді на важливі запитання гідні уваги. Чому б вам теж не переконатися в цьому?