«Продовжуйте... з готовністю прощати одне одного, навіть якщо маєте підстави на когось поскаржитись» (КОЛОССЯН 3:13).

Усі ми помиляємось. Іноді ми ображаємо інших, а іноді вони ображають нас. Тому нам треба вчитися прощати одне одного. Прощаючи, ми позбуваємось негативних почуттів до людини, яка нас образила. Ми не віддаємо їй «злом за зло» і не нагадуємо їй раз у раз про те, що вона зробила (Римлян 12:17). А що, коли хтось завдав нам такого сильного болю, що ми не можемо переступити через образу? Тоді нам треба наодинці поговорити з цією людиною. Варто пам’ятати, що наша мета — відновити добрі стосунки, а не довести свою правоту (Римлян 12:18).

«Будьте смиренними і вважайте одне одного вищим від себе» (ФІЛІППІЙЦІВ 2:3).

Якщо ми не горді і поважаємо людей, їм буде приємно в нашому товаристві. Ми ставимось до них з добротою, і вони знають, що ми не образимо їх навмисно. Але якщо ми вважаємо себе ліпшими від інших або завжди наполягаємо на своєму, в нас будуть непорозуміння і конфлікти з іншими. Гордим людям важко знайти друзів.

«Бог безсторонній і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та робить те, що правильне» (ДІЇ 10:34, 35).

Наш Творець не вважає, що національність, мова, соціальне становище чи колір шкіри роблять одних людей кращими за інших. «Від одного чоловіка він створив усі народи» (Дії 17:26). Отже, можна сказати, що усі люди на землі — родичі, одна сім’я. Якщо ми ставимося до інших з добротою і поважаємо їхню гідність, то сприяємо їхньому щастю і своєму, а також приносимо радість нашому Творцю.

«Одягніться в... лагідність» (КОЛОССЯН 3:12).

Якщо ми лагідні, інші почуваються з нами невимушено. Вони не бояться бути щирими та відвертими і навіть не погоджуватися з нами, бо знають, що ми спокійно відреагуємо на їхні слова. А якщо хтось розізлиться на нас, наша лагідність допоможе розрядити атмосферу. «Лагідна відповідь лють відвертає, а різке слово викликає гнів»,— говориться у Прислів’я 15:1.

«Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (ДІЇ 20:35).

Сьогодні багато людей люблять гроші і думають тільки про себе. Однак лише ті, хто щедро ділиться з іншими, є по-справжньому щасливими (Луки 6:38). Чому? Тому що люблять людей більше, ніж речі. Вони також вдячні тим, хто щедрий до них (Колоссян 3:15). Запитайте себе: «З ким мені більше подобається бути: зі скупою і невдячною людиною чи з тим, хто щедрий і цінує те, що роблять для нього інші?» Який можна зробити висновок? Будьте такими, якими б хотіли бачити інших (Матвія 7:12).