Якщо ми бачимо в інших лише те, чим вони відрізняються від нас, то будемо сприймати відмінності як недоліки і вади. Тоді ми будемо вважати себе ліпшими від інших і нам буде важко розуміти їх. А небажання розуміти людей є однією з ознак упередження.

«Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче» (РИМЛЯН 12:15).

Як розуміти ці слова. Нам потрібно ставитися до інших з розумінням і чуйністю. Це вміння ще називають емпатією. Емпатія допомагає поставити себе на місце іншого і уявити, що він відчуває.

Коли ми починаємо більше розуміти когось, то помічаємо, що ми не такі вже й різні. Ми бачимо, що маємо такі самі почуття і в схожих ситуаціях поводимось подібно. Всі ми, хоч би якої національності були,— одна велика родина. Якщо ми будемо помічати в інших передусім те, чим ми з ними подібні, то будемо менш схильні їх засуджувати.

Без емпатії важко поважати інших. Анн-Марі, яка живе в Сенегалі, визнає, що колись зверхньо ставилася до людей з нижчих каст. Вона розповідає, що допомогло їй змінити свої погляди: «Коли я побачила, як тяжко живеться людям з нижчих каст, я запитала себе, як би я почувалась на їхньому місці. Потім я задумалася над своїм “вищим статусом”. Я його нічим не заслужила, і він не робить мене ліпшою за інших людей». Отже, намагаючись зрозуміти, з якими труднощами люди стикаються, ми будемо співчувати, а не критикувати.

Спробуйте забути про відмінності, шукайте щось спільне з людьми, до яких ви ставитесь неприхильно. Наприклад, уявляйте собі, як вони

• вечеряють у колі сім’ї,

• повертаються втомлені з роботи,

• проводять час з друзями,

• слухають свою улюблену музику.

Потім поставте себе на їхнє місце в різних ситуаціях. Запитайте себе:

• Що б я відчував, якби хтось принижував мене?

• Чи було б мені приємно, якби людина, яка зовсім мене не знає, ставилась до мене вороже?

• Якби я належав до якоїсь меншини, то якого б ставлення до себе очікував?