Плетиво середньовічних культур древнього Толедо

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ІСПАНІЇ

У ЦЕНТРІ Піренейського півострова на одному з плоскогірних плато здіймається невисокий гранітний пагорб. З трьох боків його омиває річка Тахо, береги якої протягом століть перетворилися на прямовисні скелі. На цьому неприступному пагорбі було закладено місто Толедо, яке згодом стало символом Іспанії та іспанської культури.

Прогулюючись вузькими, звивистими вуличками стародавнього Толедо, ви немов би потрапляєте в епоху середньовіччя. Міські брами, за́мки і мости створюють особливу атмосферу і служать мовчазними свідками часу, коли Толедо було одним з найважливіших міст Європи.

Проте Толедо не є звичайним європейським містом. Це відчувається вже на вокзалі, який збудовано в східному стилі. Пам’ятники архітектури і витвори толедських майстрів носять на собі відбиток кількох цивілізацій, що панували тут протягом багатьох століть. У період найбільшого розквіту, приблизно 700 років тому, в Толедо органічно переплелись різні культури.

 Розмаїття культур

Ще до вторгнення римлян в Іспанію кельти та іберійці вже побудували тут місто. Римляни називали його Толетум (від лат. толлітум, що означає «піднятий на височину»). Вони зробили його столицею однієї зі своїх провінцій. Римський історик Лівій описав Толедо, як «маленьке, однак природно укріплене місто». Після падіння Римської імперії Іспанію захопили вестготи і перетворили Толедо на  своє головне місто. Саме тут у VI столітті король Реккаред зрікся аріанства. Цей вчинок посприяв тому, що згодом Іспанія стала твердинею католицизму, а Толедо — резиденцією архієпископа.

Релігійна ситуація в Толедо змінилась, коли місто увійшло до складу ісламського халіфату. Поряд з мусульманською тут мирно співіснували християнська, єврейська і мавританська культури. Саме в цей період, з VIII по XI століття, з’явилися вузькі вулички старого міста. Зрештою 1085 року місто завоював католицький король Альфонсо VI. Незважаючи на зміну влади, представники всіх тих культур і далі жили в злагоді протягом кількох століть.

Багато визначних культурних пам’яток були створені саме в часи середньовіччя. Католицькі королі перетворили Толедо на свою столицю. Євреї займалися переважно ремісництвом і торгівлею, а талановиті мусульманські майстри робили свій вклад у забудову міста. У толедській Школі перекладачів співпрацювали вчені, які належали до трьох різних віросповідань. Протягом XII—XIII століть вони переклали чимало стародавніх праць на латинську та іспанську мови. Завдяки їхнім зусиллям наукові знання, здобуті арабськими вченими впродовж віків, стали доступні західному світові.

Кінець релігійній терпимості настав у XIV столітті, коли тисячі євреїв загинули в погромах. Ще до відкриття Колумбом Америки в Толедо почав діяти трибунал іспанської інквізиції. Тоді і євреї, і мусульмани постали перед вибором: примусове навернення на християнство або вигнання.

Пам’ятки славного минулого

У наш час центр міста став музеєм під відкритим небом. Серед його експонатів сотні пам’ятників архітектури. З огляду на це ЮНЕСКО внесло Толедо до Списку світової спадщини. Найбільш цінними пам’ятками середньовіччя є два мости через річку Тахо. Одним з них можна потрапити в місто зі східного боку, а іншим — із західного. Важко не помітити і масивну браму Пуерта-Нуева-де-Бісаґра, яка охороняє вхід до обнесеного мурами старого міста.

Якщо дивитись на місто здалеку, то відразу можна помітити дві споруди, які височіють над усіма іншими. На сході лежить квадратна фортеця Алькасар, що протягом віків служила і римським преторієм, і палацом вестготських монархів, і арабською фортецею, і резиденцією іспанських королів. Сьогодні тут розмістилися військовий музей та величезна бібліотека. Однак Толедо був передусім релігійним центром. Отже іншою помітною спорудою є готичний кафедральний собор, що здіймається у старій частині міста. (Дивіться супровідну інформацію на 17-й сторінці).

У цьому соборі, а також в інших церквах можна побачити твори одного знаменитого художника, який свого часу оселився в Толедо. Це відомий живописець Ель Греко (що означає «грек»). Його справжнє ім’я — Доменіко Теотокопулі. Сьогодні у старому єврейському кварталі, де він колись жив, міститься невеличкий музей, в якому виставлено чимало робіт цього живописця.

Мабуть, найвеличніший вид на Толедо відкривається з пагорбів, які підступають до нього з південного боку. Однак неповторну атмосферу міста можна відчути, лише поблукавши його вузькими вуличками. Тут ви натрапите на затишні пасажі, старовинні будинки з пишно оздобленими балконами і принадні сувенірні крамнички.

У Толедо можна легко втратити відчуття часу. А втім, рано чи пізно з містом доведеться попрощатись. Найліпше це зробити з південного берега річки. Тоді ви побачите, як у теплій заграві вечірнього сонця величні споруди, здається, знову повертаються до часу своєї слави.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 17]

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТОЛЕДО

За часу середньовіччя католики, євреї і мусульмани жили в окремих частинах міста. Кожна з цих громад дотримувалась своїх законів і звичаїв. Деякі з їхніх стародавніх святинь нині приваблюють багатьох туристів.

➤ Побудована в X столітті мечеть Крісто-де-ла-Лус — яскравий взірець мистецької цегляної кладки арабських майстрів. Вона стоїть у кварталі Медина, де колись жили багаті мусульмани.

➤ З середніх віків до нашого часу дійшли дві синагоги. І хоча їх колись перетворили на католицькі церкви, ці будівлі й досі нагадують про велику єврейську громаду. Свого часу вона становила третину населення Толедо. Найстарішою є синагога Санта-Марія-ла-Бланка. Подібно як і в мечеті (на фото вгорі), її склепіння підтримується численними оздобленими колонами. В іншій, більш просторій, синагозі Ель-Трансіто (справа) сьогодні діє музей культури євреїв-сефардів.

➤ Зведення найбільшого в Іспанії кафедрального собору почалося в XIII столітті і тривало понад 200 років.

 [Рамка/Ілюстрації на сторінці 18]

ОСОБЛИВІ МЕЧІ І СОЛОДКИЙ МАРЦИПАН

Уже понад дві тисячі років Толедо славиться мистецтвом виготовлення мечів. Тож не дивно, що назва міста стала синонімом високоякісної сталі. Цими мечами, які кували в кузнях уздовж річки Тахо, були озброєні воїни як римських легіонів, так і армії Ганнібала. Згодом арабські ремісники почали прикрашати толедські мечі й обладунки дамаською різьбою. Зліва ви можете побачити копію такого меча. (Дивіться статтю «Золоті візерунки на сталі» у «Пробудись!» за 22 січня 2005 року). Нині майже кожна сувенірна крамничка пропонує широкий вибір мечів і, звичайно ж, комплект військових лат. Ці мечі можна побачити не лише в приватних колекціях, але й у кінофільмах.

З часу завоювання міста арабами в Толедо почали виготовляти марципан. В Іспанії вже активно вирощували мигдаль, однак цукру та інших потрібних інгредієнтів не було. За 50 років арабського панування в Іспанії почали культивувати цукрову тростину. А вже в XI столітті марципан став візитною карткою Толедо, і з того часу він належить до улюблених солодощів гурманів. У місті багато магазинів, які торгують лише марципаном. Часто його продають у формі маленьких фігурок. Для повноти вражень від поїздки у Толедо треба обов’язково скуштувати ці особливі ласощі.

[Відомості про джерело]

Agustín Sancho

[Карта на сторінці 16]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПОРТУГАЛІЯ

ІСПАНІЯ

Мадрид

Толедо

[Ілюстрація на сторінці 18]

Міст Сан-Мартін.