Задум чи випадок?

Відчуття смаку

▪ Як же приємно насолоджуватися смаком улюбленої страви. Але завдяки чому ми відчуваємо смак?

Поміркуйте. На вашому язику, у ротовій порожнині та глотці, є групи клітин, які називаються смаковими бруньками. Багато з них містяться в сосочках, що на поверхні язика. Смакова брунька складається із сотні рецепторних клітин, кожна з яких сприймає один з чотирьох смаків — кислий, солоний, солодкий чи гіркий *. До речі, смак спецій ми відчуваємо завдяки подразненню больових рецепторів, а не смакових бруньок. Смакові рецептори, які поєднані з нервовими волокнами, подразнюються хімічними сполуками, що містяться в їжі. Внаслідок цього утворюються нервові імпульси, котрі надходять до нижнього відділу мозкового стовбура.

Однак ми відчуваємо смак не лише смаковими рецепторами. Важливу роль у цьому відіграють і нюхові рецептори. У носі їх налічується аж 5 мільйонів, і вони дають змогу розрізняти приблизно 10 тисяч запахів. Підраховано, що майже 75 відсотків смакових відчуттів ми отримуємо завдяки нюху.

Науковцям вдалося створити «електронний ніс» — систему газових хімічних сенсорів для аналізу різноманітних запахів. Проте нейрофізіолог Джон Кауер зазначає: «Будь-який зроблений людиною пристрій дуже примітивний порівняно з усім надзвичайно складним і красивим, що існує в природі».

Погодьтесь, якби не відчуття смаку, їжа не приносила б нам стільки задоволення. Щоправда, науковці досі не з’ясували, чому хтось віддає перевагу такому смаку, а хтось — іншому. В одному науковому виданні сказано: «Хоча вчені змогли розкрити найбільші таємниці людського організму, але відчуття смаку та нюху й досі до кінця не розгадані».

Як ви вважаєте: чи відчуття смаку виникло випадково? Чи, може, це був чийсь задум?

[Примітка]

[Схема/Ілюстрація на сторінці 26]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Язик (поперечний розріз)

[Схема]

Сосочок

[Відомості про джерело]

© Dr. John D. Cunningham/Visuals Unlimited