Слово Єгови живе

Цікаві думки з книги Рут

ЦЕ ЗВОРУШЛИВА історія про взаємну відданість двох жінок, історія про глибоку повагу до Бога Єгови і довіру до того, що він передбачив. Це розповідь, у якій підкреслюється, що Єгова приділяв багато уваги родовій лінії, яка вела до Месії. Це хвилююче оповідання про радощі й смуток у житті однієї родини. І це далеко не все, що можна сказати про біблійну книгу Рут.

Книга Рут охоплює 11 років «за часу, коли судді судили» в Ізраїлі (Рут 1:1). Записані в ній події відбулися, очевидно, на початку періоду правління суддів, оскільки землевласник Боаз (Вооз), один з учасників цих подій, був сином Рахав, що жила за днів Ісуса Навина (Ісуса Навина 2:1, 2; Рут 2:1; Матвія 1:5). Оповідання записав, імовірно, пророк Самуїл у 1090 році до н. е. Це єдина книга Біблії, названа іменем неізраїльтянки. Те, що міститься в ній, «живе та діяльне» (Євреїв 4:12).

«КУДИ ПІДЕШ ТИ, ТУДИ ПІДУ Й Я»

(Рут 1:1—2:23)

Прийшовши до Віфлеєма, Ноомі та Рут опиняються в центрі уваги. Вказуючи на старшу з них, жінки міста весь час запитують: «Чи це Ноомі?» На що Ноомі відповідає: «Не кличте мене: Ноомі,— кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній. Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь» (Рут 1:19—21).

Коли голод в Ізраїлі змусив родину Ноомі покинути Віфлеєм і піти до Моавського краю, вона була «заможною» в тому розумінні, що мала чоловіка і двох синів. Однак через деякий час після поселення в Моаві її чоловік Елімелех помирає. Згодом її двоє синів одружуються з моавітянками Орпою і Рут. Минає близько десяти років, її сини помирають, не маючи дітей, і троє жінок залишаються самі. Коли Ноомі вирішує повернутися в Юду, вдови її синів ідуть з нею. Дорогою Ноомі спонукує невісток повернутися до Моаву і знайти собі чоловіків у своєму народі. Орпа згоджується. Проте Рут залишається з Ноомі, говорячи: «Куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог» (Рут 1:16).

Дві вдовиці, Ноомі та Рут, приходять до Віфлеєма, коли починається збирання ячменю. Скориставшись тим, що передбачав Божий Закон, Рут починає збирати колосся в полі, котре, як з’ясовується пізніше, належить Елімелеховому родичу — літньому єврею, на ім’я Боаз. Рут здобуває прихильність Боаза і продовжує збирати колосся на його полі «до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці» (Рут 2:23).

Відповіді на біблійні запитання:

1:8​. Чому Ноомі говорить своїм невісткам, щоб вони повернулися «кожна  до дому своєї матері», а не свого батька? Нам не відомо, чи був ще живий у той час батько Орпи. Але батько Рут був живий (Рут 2:11). Незважаючи на це, Ноомі говорить про дім матері. Можливо, вона хотіла, щоб невістки пригадали собі потіху, яку несе з собою материнська любов. Це особливо могло б потішити дочок, сильно засмучених розставанням зі свекрухою, яку вони любили. Слова Ноомі можуть також означати, що на відміну від неї у матерів Рут і Орпи був свій рідний дім.

1:​13, 21​. Чи Єгова зробив гірким життя Ноомі й послав їй горе? Ні. Ноомі ні в чому й не звинувачувала Бога. Але з огляду на те, що з нею трапилося, вона думала, що Єгова проти неї. Вона відчувала гіркоту й розчарування. До того ж у ті часи плід утроби вважався Божим благословенням, а неплідність — прокляттям. Ноомі, яка втратила двох синів і не мала внуків, могла вбачати в цьому ознаку того, що Єгова її принизив.

2:​12​. Яку ‘повну нагороду’ Рут отримала від Єгови? У Рут народився син, і вона отримала привілей увійти до найважливішого родоводу в історії людства, до родоводу Ісуса Христа (Рут 4:13—17; Матвія 1:5, 16).

Уроки для нас:

1:8; 2:​20. Попри всі лиха, яких зазнала Ноомі, вона виявляла впевненість у милості Єгови. Нам теж потрібно це робити, особливо під час тяжких випробувань.

1:9. Дім не повинен бути місцем, в якому члени сім’ї лише їдять і ночують. Він має бути місцем відпочинку, де панує мир і затишок.

1:​14—16. Орпа «вернулася до народу свого та до богів своїх». А Рут ні. Вона відмовилася від комфортного й стабільного життя у рідному краю і залишилася відданою Єгові. Якщо розвивати любов до Бога і виявляти дух саможертовності, це допоможе нам не піддаватися егоїстичним бажанням і не ‘відступати собі на погибель’ (Євреїв 10:39, Хом.).

2:2. Рут збирала колосся, охоче використовуючи можливість, яку було передбачено для чужинців і вбогих. Вона мала смиренне серце. Нужденний християнин не повинен бути надто гордим, щоб приймати щиру допомогу від співвіруючих або будь-яку державну допомогу, яку він має право отримати.

2:7. Хоча Рут мала право збирати колосся, вона попросила на це дозволу (Левит 19:9, 10). Це говорить про її смиренність. Ми чинимо мудро, якщо ‘шукаємо смирення’, адже «покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Софонії 2:3; Псалом 37:11).

2:​11. Рут була для Ноомі не просто родичкою. Вона стала для неї справжнім другом (Приповістей 17:17). Дружба між ними була міцною, оскільки в її основі лежали такі риси, як любов, відданість,  співчуття, доброта і саможертовність. А головне, вона ґрунтувалася на їхній духовності — бажанні служити Єгові і бути серед його поклонників. У нас теж є чудові нагоди розвивати справжню дружбу з правдивими Божими поклонниками.

2:​15—17. Навіть після того, як Боаз полегшив роботу для Рут, «збирала вона на полі аж до вечора». Рут була трудівницею. І християнам потрібно мати репутацію працьовитих робітників.

2:​19—22. У вечірні години Ноомі та Рут вели приємні розмови: старша цікавилася, чим займається молодша, і вони обидві вільно висловлювали свої думки і почуття. Хіба не так має бути і в християнській сім’ї?

2:​22, 23. На відміну від Діни, дочки Якова, Рут шукала спілкування з поклонниками Єгови. Який чудовий приклад для нас! (Буття 34:1, 2; 1 Коринтян 15:33).

НООМІ СТАЄ «ЗАМОЖНОЮ»

(Рут 3:1—4:22)

Ноомі надто стара, щоб народжувати дітей. Отож вона каже Рут, що та мусить замість неї вийти заміж за законом про викуп, тобто вступити в шлюб за звичаєм левірату. Виконуючи вказівки Ноомі, Рут просить Боаза виступити в ролі викупника. Боаз охоче погоджується. Однак є ближчий родич, і ця можливість має бути надана спочатку йому.

Боаз, не гаючи часу, вирішує цю справу. Вже наступного ранку він збирає десятьох старших чоловіків Віфлеєма перед тим родичем і запитує його, чи готовий той здійснити викуп. Цей чоловік відмовляється. Отже, Боаз здійснює викуп і одружується з Рут. Від їхнього шлюбу народжується син, Овед, дід царя Давида. Тоді жінки Віфлеєма говорять Ноомі: «Благословенний Господь... Він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів» (Рут 4:14, 15). Жінка, яка повернулася до Віфлеєма «порожньою», знову стала «заможною»! (Рут 1:21).

Відповіді на біблійні запитання:

3:​11​. Завдяки чому Рут мала репутацію «жінки чеснотної»? Інших людей приваблювало в Рут не «зовнішнє,— заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж», а скоріше «захована людина серця» — її відданість і любов, смирення та покора, працьовитість і дух саможертовності. Кожній богобоязливій жінці, котра бажає мати таку репутацію, яка була в Рут, потрібно старатися розвивати ці риси (1 Петра 3:3, 4; Приповістей 31:28—31).

3:​14​. Чому Рут і Боаз прокинулися до світанку? Причиною цього не був якийсь скоєний вночі неморальний учинок, котрий вони хотіли б приховати. Те,  що тої ночі робила Рут, очевидно, відповідало традиції, якої дотримувалася жінка, котра бажала скористатися правом на левірат. Вона виконувала вказівки Ноомі. Крім того, реакція Боаза чітко показує, що він не вбачав у діях Рут чогось неправильного (Рут 3:2—13). Імовірно, Рут і Боаз встали завчасно, аби нікому не давати приводу для безпідставних пліток.

3:​15​. Яке значення мало те, що Боаз дав Рут шість мір ячменю? Очевидно, це означало, що як після шести днів праці приходить день відпочинку, так наближається день відпочинку і для Рут. Боаз подбав про те, щоб вона мала «місце спочинку» в домі свого чоловіка (Рут 1:9; 3:1). Також, можливо, шість мір ячменю — це стільки, скільки Рут була здатна нести на голові. Згідно з деякими джерелами, шість мір дорівнювали 44 літрам.

3:​16​. Згідно з єврейським текстом, Ноомі запитала Рут: «Хто ти, дочко моя?» Чому вона поставила таке запитання? Чи вона не впізнала своєї невістки? Цілком можливо, адже, коли Рут повернулася до Ноомі, могло бути ще темно. Однак це запитання може означати також і те, що Ноомі хотіла дізнатись, чи не змінилося становище Рут — чи погодився викупник одружитися з нею.

4:6​. Яким чином викупник міг «понищити» свій спадок, здійснивши викуп? По-перше, якщо збідніла людина продавала свій земельний спадок, викупник мав витратити свої гроші і придбати цю землю за ціну, яка встановлювалася в залежності від того, скільки років залишилося до наступного ювілею (Левит 25:25—27). Через це зменшувалась вартість його власного маєтку. По-друге, якби Рут народила сина, викуплене поле успадкував би цей син, а не хтось із близьких родичів викупника.

Уроки для нас:

3:​12; 4:​1—6. Боаз ретельно виконував вказівки, передбачені законом Єгови. Чи ми сумлінно дотримуємося теократичного порядку? (1 Коринтян 14:40).

3:​18. Ноомі довіряла Боазу. Чи не слід і нам так само довіряти вірним співвіруючим? Рут була готова вступити в шлюб з чоловіком, якого вона навіть не знала і імені якого не названо в Біблії (Рут 4:1). Чому? Тому що вона довіряла всьому, що передбачив Бог. Чи маємо ми подібну довіру? Наприклад, чи прислуха́ємося ми при виборі подружнього партнера до настанови одружуватися «тільки в Господі»? (1 Коринтян 7:39).

4:​13—16. Якої ж честі удостоїлася Рут, незважаючи на те що була моавітянкою і колись поклонялася богу Кемошу! З цього прикладу видно, що не «залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує» (Римлян 9:16).

Бог може ‘вас свого часу повищити’

Книга Рут зображає Єгову як милостивого Бога, що дбає про своїх відданих служителів (2 Хронік 16:9). Роздумуючи над благословеннями, які отримала Рут, ми бачимо, наскільки важливо покладатися на Бога і беззастережно вірити, «що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6).

Рут, Ноомі і Боаз цілковито довіряли всьому, що передбачив Єгова, і пожали добрі плоди. Так само «Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею» (Римлян 8:28, СМ). Тож прислухаймося до слів апостола Петра: «Покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (1 Петра 5:6, 7).

[Ілюстрація на сторінці 26]

Чи знаєте ви, чому Рут не покинула Ноомі?

[Ілюстрація на сторінці 27]

Завдяки чому Рут мала репутацію «жінки чеснотної»?

[Ілюстрація на сторінці 28]

Яку ‘повну нагороду’ Рут отримала від Єгови?