Розмірковуйте «про кінець»

НА ЖИТТЄВОМУ шляху людини трапляється багато роздоріж. Тому, перш ніж обрати якусь дорогу, завжди мудро проаналізувати, куди вона веде. Чимало людей шкодують, що зробили неправильний вибір. Можливо, ви теж не раз говорили собі: «Якби я тільки знав, чим усе закінчиться, то ніколи не ставав би на цей шлях».

Досвідчений мандрівник з’ясовує, куди ведуть різні шляхи. Він вивчає карту і розпитує тих, хто добре знає місцевість. Крім того, він зважає на дороговкази. Наскільки ж більше треба бути пильним, обираючи життєвий шлях! Ось що сказав Бог через Мойсея про стародавніх ізраїльтян: «Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій» (Повторення Закону 32:29).

Найкращий порадник

Нам не потрібно надто хвилюватися «про кінець», тобто про те, куди можуть привести дороги в нашому житті. Чому? Тому що в нас є найкращий порадник — Бог. З висоти свого становища він бачить, який шлях для людини буде найліпший. Протягом багатьох тисячоліть Бог спостерігав за тим, які шляхи обирали люди і до чого це призводило. У Біблії сказано: «В Господа людські путі перед очима; він міряє всі стежки» (Приповістей 5:21, Кул., 1998).

Єгова дбає про тих, хто його любить. Через своє Слово, Біблію, він накреслює для нас найліпший шлях. У ній написано: «Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі[,] якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе».  Перш ніж ступити на якусь дорогу, було б мудро шукати порад у Єгови. Саме так робив цар стародавнього Ізраїля Давид. Він молився: «Повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити» (Псалом 32:8; 143:8).

Людина почувається впевненіше та безпечніше, якщо йде дорогою, яку показав їй досвідчений мандрівник. Вона не сумнівається, що ця дорога приведе її туди, куди треба. Давид просив Бога вказати йому правильну дорогу і старався йти нею. Завдяки цьому він мав внутрішній спокій, про який гарно написав у відомому 23-му Псалмі. Давид співав: «Господь — то мій Пастир, тому в недостатку не буду,— на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить! Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого» (Псалом 23:1—4).

Яке в них майбутнє?

Один чоловік визнав, що його ноги «мало... не зійшли» з правильного шляху. Тим чоловіком, очевидно, був псалмописьменник Асаф або один з його нащадків. Чому він так сказав? Він бачив, що нечесним та лихим людям живеться досить добре, і почав заздрити «спокою безбожних». Йому здавалося, що «нема в них журби ніякої». Але найгіршим було те, що псалмописьменник почав сумніватися, чи справді мудро йти шляхом праведності, який він обрав (Псалом 73:2, 12, Кул.; 73:3, 6, 13).

Однак потім цей чоловік пішов до святині Єгови і там молитовно роздумував, що чекає безбожних. Тоді він сказав: «Зрозумів я долю їх». Псалмописьменник усвідомив, що ці люди стояли «на слизькому», і побачив їхній кінець: вони «згинули, пощезали від страхів». А куди приведе шлях, який обрав псалмописьменник? Ось що він каже: «До слави Ти [Боже] візьмеш мене» (Псалом 73:17, Кул.; 73:18, 19, 24).

Псалмоспівець роздумував про сумнівні методи, до яких вдаються люди, котрі прагнуть розбагатіти за будь-яку ціну. Він також міркував про наслідки такої поведінки, і переконався, що йде правильним шляхом. Псалмописьменник зробив висновок: «Близькість Бога для мене добро». І справді, близькі взаємини з Богом приносять тривалу користь (Псалом 73:28).

«Обдумуй стежку ногам твоїм»

Ми можемо стояти перед подібним вибором. Іноді нам пропонують вигідний контракт чи підвищення на роботі або  запрошують стати партнером у прибутковій справі. Звичайно, передбачити усі наслідки будь-якої нової справи неможливо, і все ж було б мудро подумати «про кінець» кожної з них. Поміркуйте, наприклад: чи не доведеться вам їздити у відрядження, що додаватиме стресу вашому подружньому партнеру і вам самим? Чи не справить на вас згубного впливу постійне спілкування зі співпрацівниками або людьми, яких ви зустрічатимете в готелях чи інших місцях? Проаналізувавши, що вас чекає попереду, ви зможете прийняти мудре рішення. Цар Соломон радив: «Обдумуй стежку ногам твоїм» (Приповістей 4:26, Кул.).

Усім нам, а особливо молоді, варто серйозно ставитись до цієї поради. Один юнак взяв напрокат відеофільм, знаючи, що в ньому були статево збудливі сцени. Згодом хлопець розповів, як, подивившись відео, він відчув настільки сильний статевий потяг, що пішов до проститутки, котра жила неподалік. Після цього хлопець почувався дуже пригніченим, його мучило сумління, і він переживав, чи раптом не заразився якоюсь інфекцією. Ця ситуація точно відображає  слова з Біблії: «Він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений». Якби ж той хлопець лише подумав «про кінець» обраної дороги! (Приповістей 7:22, 23).

Зважайте на дороговкази

Більшість людей погодиться, що немудро ігнорувати дороговкази. На жаль, саме так чинять деякі люди на своєму життєвому шляху. Вони відкидають поради, які не узгоджуються з їхніми уподобаннями. Розгляньте приклад ізраїльського народу за часів Єремії. Євреї стояли перед вибором, так би мовити, на роздоріжжі. Бог Єгова закликав їх: «Спитайте про давні стежки, де то добра дорога,— то нею ідіть». Але ізраїльтяни вперто казали: «Не підемо!» (Єремії 6:16). Яким же був кінець їхнього бунтарства? У 607 році до н. е. вавилоняни повністю знищили Єрусалим, а його мешканців забрали в полон.

Якщо людина не зважає на «дороговкази», які дає Бог, це не принесе нічого доброго. Боже Слово заохочує: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6).

Деякі з Божих пересторог подібні до вивіски «Вхід заборонено». Наприклад, Біблія каже: «На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих» (Приповістей 4:14, курсив наш). Одну з таких небезпечних доріг описано в Приповістей 5:3, 4 (Кул.): «Мед бо тече з уст чужої жінки, масніша над оливу бесіда в неї; Та наслідки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосічний». Декого можуть приваблювати аморальні стосунки з повією або з кимось іншим. Але якщо в питаннях моралі ігнорувати знак «Вхід заборонено», це призведе до біди.

Перш ніж стати на подібну дорогу, спитайте себе: «Куди вона мене приведе?» Якщо бодай на хвилину задуматись «про кінець» цієї дороги, то можна вберегти себе від серйозних наслідків. СНІД та інші венеричні хвороби, небажана вагітність, аборти, зруйновані стосунки і почуття вини ускладнюють життя людей, які не зважають на моральні дороговкази. Апостол Павло прямо сказав, що такі люди «Божого царства не успадкують» (1 Коринфян 6:9, 10).

«Це та дорога»

Побачити, куди веде та чи інша дорога, не завжди легко. Тому можна бути вдячними Богу за його сердечну турботу і чіткі вказівки. Єгова каже: «Це та дорога,— простуйте ви нею!» (Ісаї 30:21). Який же кінець тієї дороги? Вона вузька й терниста, але, як сказав Ісус, веде до вічного життя (Матвія 7:14).

Отже зупиніться на хвильку і поміркуйте про дорогу, якою ви йдете. Чи вона правильна? Куди вона веде? Моліться до Єгови про керівництво і звіряйте ваш шлях з «дорожньою картою», Біблією. Ви можете також порадитися з досвідченими «мандрівниками», які стараються йти Божим шляхом. Якщо ж побачите, що йдете в неправильному напрямку, не вагайтесь і змініть його.

Мандрівник дуже радіє, коли бачить дороговкази, які підтверджують, що він на правильній дорозі. Якщо, проаналізувавши свій життєвий шлях, ви побачите, що йдете дорогою праведності, продовжуйте крокувати нею. Найкраща частина вашої подорожі — у недалекому майбутньому! (2 Петра 3:13).

Кожна дорога кудись веде. А куди приведе ваша? Буде прикро, якщо наприкінці свого шляху ви зітхатимете з жалем: «Чому я не пішов іншою дорогою!» Тож, роблячи наступний крок, спитайте себе: «Що я можу сказати “про кінець” свого шляху?»

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 10]

Не забувай «про кінець»

Молоді люди нерідко стикаються зі спокусою робити те, що є популярним серед інших. Ось кілька типових ситуацій.

▪ Однокласник підбиває тебе закурити цигарку.

▪ Вчитель з добрих спонук заохочує здобувати вищу освіту.

▪ Тебе запрошують на вечірку, де питимуть алкоголь і, можливо, вживатимуть наркотики.

▪ Тобі пропонують розмістити фотографії та інформацію про себе в Інтернеті.

▪ Друг запрошує тебе подивитись фільм, у якому є аморальні сцени та зображається насилля.

Якщо ти стикнешся з однією з вищенаведених ситуацій, то що робитимеш? Просто піддашся спокусі, чи, може, уважно поміркуєш «про кінець» свого вибору? Варто запитати себе: «Чи ж можна в пазуху вогню набрати так, щоб одежа не згоріла? Або чи можна по жару ходити так, щоб не опеклися ноги?» (Приповістей 6:27, 28, Хом.).