«Що нам їсти?»
«Що нам їсти?»
ЇЖА та напої неодноразово згадуються в Біблії у зв’язку з Ісусовим служінням. Першим чудом Ісуса було те, що він перетворив воду на вино. Також Ісус двічі нагодував великий натовп людей лише кількома хлібинами і рибами (Матвія 16:7—10; Івана 2:3—11). Він споживав їжу разом з бідними людьми. Ісус ходив на гостини і до багатих, за що вороги безпідставно називали його ненажерою і п’яницею (Матвія 11:18, 19). Ісус добре розумів, що їжа та напої необхідні для життя, і він уміло використовував їх у своїх прикладах, щоб пояснювати людям глибокі духовні істини (Луки 22:14—20; Івана 6:35—40).
А що люди їли та пили за часів Ісуса? Як готували їжу? Яких зусиль це вимагало? Дізнавшись відповіді на ці запитання, ви краще зрозумієте значення деяких подій і висловів, згаданих у Євангеліях.
Дай нам «хліба на цей день»
Ісус навчав своїх учнів, про що слід молитися. Він показав, що доречно просити в Бога необхідного для життя — «хліба на цей день» (Матвія 6:11). Хліб був настільки важливим продуктом харчування, що в грецькій та єврейській мовах вислів, який перекладають словом «їсти», буквально означає «їсти хліб». У I столітті євреї пекли хліб з борошна пшениці, ячменю, вівса, спельти і проса. Ці зернові становили значну частину їхнього раціону. За оцінкою вчених, людина щороку споживала близько 200 кілограмів зернових, з яких отримувала половину необхідних калорій.
Хліб можна було купити на ринку. Але більшість сімей пекли його самі, що вимагало багато часу й зусиль. В одній книжці пояснюється: «Борошно швидко псувалося, і жінки мололи зерно кожного дня». Скільки часу це займало? Автор пише: «Молоти на жорнах було дуже важко; за годину такої праці з одного кілограма зерна виходило не більше ніж 800 грамів борошна. Кожна людина потребувала в середньому 500 грамів борошна на день. Тому, щоб забезпечити борошном сім’ю з п’яти-шести чоловік, господині треба було молоти три години» («Bread, Wine, Walls and Scrolls»).
Матвія 13:55, 56). Безсумнівно, Марія, подібно до інших єврейських жінок, важко працювала, щоб подбати про «хліб на цей день».
Тепер подумайте про Марію, Ісусову матір. Вона мала багато хатньої роботи, але крім того щодня мусила намолоти борошна для чоловіка, п’ятьох синів і щонайменше двох доньок («Ходіть снідати»
Одного ранку воскреслий Ісус з’явився деяким учням. Вони рибалили цілу ніч, але нічого не зловили. «Ходіть снідати»,— покликав він своїх втомлених друзів. Ісус подав їм смажену рибу і хліб (Івана 21:9—13). Це єдиний раз, коли в Євангеліях згадується про сніданок. Але зазвичай люди снідали хлібом, горіхами, родзинками та оливками.
А що споживали на обід? Що їли люди, які працювали фізично? У книжці про життя в стародавньому Ізраїлі говориться: «Обід був легкий і складався з хліба, зерен, оливок та інжиру» («Life in Biblical Israel»). Мабуть, саме ці продукти принесли з Сихара учні Ісуса, коли він розмовляв з самарянкою біля криниці. То була «приблизно шоста година», або полудень. Учні ходили «в місто, бо мали купити харчів» (Івана 4:5—8).
Увечері сім’ї збиралися для основного прийому їжі. В одній книжці розповідається: «Більшість людей їли хліб або каші з ячменю, інших зернових та з бобових, рідше з пшениці. Їх присмачували сіллю, олією чи оливками, іноді додавали пряну підливу, мед або солодкі фруктові соки» («Бідність і доброчинність у римській Палестині. I—III сторіччя н. е.», англ.). У меню могло бути молоко, сир, овочі, а також свіжі чи сушені фрукти. У ті часи люди вирощували близько 30 видів овочів, наприклад, цибулю, часник, редьку, моркву й капусту. Крім того, в краї росло понад 25 видів фруктів, серед яких були інжир (1), фініки (2) і гранати (3).
Тепер ви можете уявити, які страви були на столі, коли Ісус вечеряв з Лазарем і його сестрами, Мартою та Марією. Коли Марія намастила ноги Ісуса «щирим нардом», кімната наповнилася чудовим ароматом, і запах їжі змішався з запахом цієї коштовної пахучої олії (Івана 12:1—3).
«Коли влаштовуєш бенкет»
Якось Ісус пішов на гостину до одного фарисейського начальника. Там він дав цінну для всіх пораду: «Коли влаштовуєш бенкет, запрошуй бідних, калік, кульгавих, сліпих і будеш щасливий, Луки 14:1—14). Чим міг би пригостити запрошених фарисей?
бо вони не мають чим тобі відплатити. А тобі буде відплачено під час воскресіння праведних» (Заможна людина подала б особливий хліб різної форми, здобрений вином, медом, молоком і спеціями. Крім того, на столі поставили б масло і твердий сир. Гостей обов’язково пригостили б свіжими та консервованими оливками або оливковою олією. Згідно з книжкою «Їжа в давні часи» (англ.), «людина за рік споживала 20 кілограмів оливкової олії і ще певну кількість використовувала для косметики та освітлення».
Якби фарисей жив біля моря, то частував би своїх гостей свіжою рибою. Ті, хто мешкав далеко від узбережжя, зазвичай їли мариновану або солену рибу. Господар міг виявити особливе ставлення до бідних, пригостивши їх м’ясом. Проте більш звичними були страви з яєць (Луки 11:12). Таку їжу приправляли травами і спеціями, скажімо, м’ятою, кропом, кмином або гірчицею (Матвія 13:31; 23:23; Луки 11:42). Потім гостей частували десертом зі смаженої пшениці, до якої додавали мигдаль, мед і прянощі.
Гостям на бенкеті, мабуть, пропонували свіжий виноград чи родзинки або пригощали вином. У Палестині знайшли тисячі стародавніх давилень, що свідчить про популярність цього напою. В місті Ґів’он археологи знайшли 63 висічені в скелі підвали, в яких могло зберігатись близько 100 000 літрів вина.
«Ніколи не тривожтеся»
Читаючи Євангелія, можна помітити, що Ісус часто згадував їжу та напої у своїх прикладах, а під час споживання їжі вміло навчав важливих уроків. Хоч Ісус та його учні любили смачно поїсти, особливо в добрій компанії, це не було для них найголовнішим у житті.
Ісус допомагав своїм учням мати врівноважений погляд на їжу та напої. Він сказав: «Ніколи не тривожтеся і не кажіть: “Що нам їсти?” або “Що пити?” або “У що одягатися?” Бо за всім цим постійно женуться інші народи. Але ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте» (Матвія 6:31, 32). Ісусові учні слухались цієї поради, і Бог дбав про їхні потреби (2 Коринфян 9:8). Ваше харчування, можливо, відрізняється від того, що їли люди в I сторіччі. Однак будьте певні: Бог піклуватиметься вами, якщо ви будете ставити виконання його волі на перше місце в житті (Матвія 6:33, 34).