Боже ім’я і „Новий Заповіт”

БОЖЕ ім’я є непохитно вкорінене в Єврейському Письмі, „Старому Заповіті”. Хоч згодом євреї перестали вимовляти те ім’я, то їхнє релігійне переконання не дозволяло їм усувати того ім’я в переписах давніших рукописних копіях Біблії. Отже, в Єврейському Письмі Боже ім’я знаходиться більше часто від якого-небудь іншого ім’я.

Але ситуація з Християнським Грецьким Письмом, „Новим Заповітом” є інакша. Рукописи книги Об’явлення (остання книга в Біблії) поміщають Боже ім’я в його скороченій формі, „Яг”, (у слові „Алілуя”) Але, крім того, жодні древньогрецькі рукописи, яких ми сьогодні маємо з книг від Матвія до Об’явлення, не поміщають Божого ім’я повністю. Чи ж це значить, що це не є правильно вживати того ім’я в Новому Заповіті? Це було б дивно, беручи до уваги те, що Ісусові послідовники знали важливість Божого ім’я й Ісус навчив нас молитись, щоб Боже ім’я святилось. Але що сталось?

Щоб зрозуміти це, то мусимо пам’ятати, що рукописи Християнського Грецького Письма, якого ми сьогодні маємо, не є оригінали. Книги писані Матвієм, Лукою та іншими біблійними письменниками зруйнувались через стале вживання. Тому то книги переписували, і як ці переписані книги зношувались, то з них робили ще інші рукописні  копії. І ми сподівалися б цього тому, що ці книги переписувались для вживання, а не для збереження.

Сьогодні маємо тисячі копій Християнського Грецького Письма, але більшість цього переписувалось протягом або після четвертого століття нашої Загальної Ери. Це навіває можливість: Чи щось сталось з текстом Християнського Грецького Письма ще до четвертого століття через яке з нього витіснули Боже ім’я? Факти показують, що дійсно щось сталось.

Ім’я було в ньому

Ми можемо бути певні, що апостол Матвій зберіг Боже ім’я в своєму Євангелії. Чому? Тому що оригінально він написав її єврейською мовою. У четвертому столітті, Ієронім, перекладач Латинської Вулгати, сказав: „Матвій, також є Левієм, який з митника став апостолом, був першим скласти Євангеліє Христа в Іудеї на єврейську мову... Хто пізніше переклав її на грецьку мову не є знано. Крім того, той рукопис у єврейській мові зберігається до цього дня в бібліотеці в Кесарії”.

Тому що Матвій писав по-єврейськи, то ми не можемо уявити собі, щоб він не вживав Божого ім’я, зокрема коли цитував з „Старого Заповіту” в якому зберігалось те ім’я. Проте, інші письменники цієї частини Біблії писали у міжнародній грецькій мові для всіх читачів тодішнього часу. Отже, вони не цитували з оригінальних єврейських писань, але з грецького перекладу Септуагінта. І згодом Матвієве Євангеліє було перекладене на грецьку мову. Чи ж у цих грецьких Писаннях збережеться Боже ім’я?

Декотрі дуже давні фрагменти Перекладу Септуагінта, які існували в Ісусовому часі, зостались аж до нашого дня, і це варто зауважити, що Боже особисте ім’я знаходиться в цих фрагментах. Новий міжнародний словник теології Нового Заповіту (Том 2, сторінка 512) каже: „Недавно текстові відкриття кидали сумнів на ідею, що перекладачі LXX [Переклад Септуагінта] перекладали Тетраграмат YHWH [ЄГОВА] словом куріос. Найдавніші рукописи перекладу Септуагінта (фрагменти), яких ми тепер маємо, поміщають Тетраграмат виписаний єв[рейськими] літерами в г[рецькому] тексті. Пізніше єврейські перекладачі С[тарого] З[аповіту] в перших століттях н.е. тримались цього звичаю”. Тому то, коли Ісус й Його учні читали Письмо в єврейській або грецькій мовах, то таки знаходили в ньому божественне ім’я.

Отже, професор Юрій Говард з університету Джорджія, США, ось що сказав: „Тому що в Перекладі Септуагінта, якого церква Нового Заповіту застосовувала й з якого цитувала, поміщалась єврейська форма божественного ім’я, то правдоподібно, що письменники Нового Заповіту зберігали Тетраграмат в їхніх цитатах”. (Журнал біблійної археології, з березня 1978 р., сторінка 14) Яку ж підставу вони мали б не зберігати того ім’я?

Боже ім’я залишилось у грецьких перекладах „Старого Заповіту” на довгий час. У першій половині другого століття н.е., єврейський новонавернений Акила зробив новий переклад Єврейського Письма на грецьку мову, і в ньому писав Боже ім’я Тетраграматом, виписаним древньоєврейськими літерами. У третьому столітті Оріген писав: „І в найбільш правильних рукописах ТЕ ІМ’Я знаходиться виписане єврейськими літерами, однак не сьогочасними єврейськими [літерами], але найдавнішими”.

Навіть у четвертому столітті, Ієронім пише в своєму вступі до книг Самуїлових і Царів: „І ми знаходимо Боже ім’я, Тетраграмат [יהוה] в  деяких грецьких томах навіть до цього дня виписане древніми літерами”.

Усунення імени

Але, до цього часу, відступництво, передсказане Ісусом, уже було почалось, і того ім’я, хоч знаходилось у рукописах, почали все менше та менше вживати. (Матвія 13:24-30; Дії 20:​29, 30) Згодом, багато читачів навіть не пізнавали того ім’я, і Ієронім каже, що в його часі „деякі неписьменні, коли знаходили [Тетраграмат] у грецьких книгах, через схожість літер, привикли читати його ПІПІ”.

У пізніших копіях Перекладу Септуагінта, Боже ім’я замістили такими словами, як „Бог” (Те·осʹ) і „Господь” (Куʹрі·ос). Ми знаємо, що так сталось тому, що маємо ранні фрагменти Перекладу Септуагінта в яких поміщається Боже ім’я, а також пізніші переписи тих самих частин Перекладу Септуагінта в яких вже були усунули Боже ім’я.

Те саме сталось у „Новому Заповіті”, або в Християнському Грецькому Письмі. Професор Юрій Говард продовжує: „Коли витіснули єврейську форму божественного ім’я й замістили його грецькою в Перекладі Септуагінта, то його також витіснули з цитат у Новому Заповіті Перекладу Септуагінта... Незабаром те божественне ім’я стало загубленим для неєврейської церкви хіба його зображували скороченими заміщеними висловами або вчені пам’ятали його”.

Отже, тоді як євреї відмовлялись вимовляти Божого ім’я, то відступницька християнська церква таки зовсім виключила його з грекомовних рукописів обох заповітів Біблії, як також з перекладів в інших мовах.

Потреба ім’я

Згодом, так як ми вже бачили, те ім’я відновилось у багатьох перекладах  Єврейського Письма. Але що сказати про Грецьке Письмо? Перекладачі Біблії й дослідники усвідомили, що без Божого ім’я, буде дуже трудно правильно зрозуміти деякі частини Християнського Грецького Письма. Відновлення Божого ім’я робить цю частину натхненої Біблії дуже ясною й легкозрозумілою.

Наприклад, подумайте про Павлові слова до Римлян, так як вони знаходяться в Авторизованому перекладі: „Кожен, хто окликатиме ім’я Господа, спасеться”. (Римлян 10:​13) Окликати чиє ім’я? Тому що Ісуса часто кличеться „Господь”, і один вірш навіть каже: „Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений”, то чи ж нам робити висновок, що тут Павло говорить про Ісуса? — Дії 16:​31, Авторизований переклад.

Ні, ми не повинні робити такого висновку. Примітка при краї сторінки до тексту в Римлян 10:​13 в Авторизованому перекладі звертає нам увагу на Йоіла 2:​32 в Єврейському Письмі. Коли б ви перевірили той вірш, то знайдете, що дійсно Павло цитує слова Йоілові в своєму посланні до Римлян; і те що Йоіл сказав в оригінальній єврейській мові було: „Кожен хто окликає ім’я Єгови той спасеться”. (Переклад нового світу, Йоіла 3:​5, Переклад Огієнка) Так, Павло мав на думці, щоб ми окликали ім’я Єгови. Отже, хоч ми мусимо вірити в Ісуса, то наше спасіння є близько зв’язане з правильним оцінюванням Божого ім’я.

Цей приклад показує, як усунення Божого ім’я з Грецького Письма не розрізняє Ісуса від Єгови в думках багатьох людей. Безсумнівно, ця невиразність дуже сприяла на розвиток доктрини про Трійцю!

Чи ж ім’я слід відновити?

Чи перекладач має право зберігати Боже ім’я, беручи до уваги те, що воно не знаходиться в існуючих рукописах? Так, має. Більшість грецьких словників визнають, що в Біблії слово „Господь” стосується до Єгови. Наприклад, у секції під грецьким словом Куʹр·іос („Господь”), Робінсонів Грекоанглійський словник Нового Заповіту (надрукований в 1859 р.) каже, що він має на думці „Бог як Всевишній Господь і суверен усесвіту, здебільше в перекладі Сеп[туагінта] на єв[рейське] יהוה Єгова”. Отже, у тих віршах де письменники Християнського Грецького Письма цитують раніше Єврейське Письмо, то перекладач має право перекладати слово Куʹр·іос на „Єгова” у тих віршах  в яких божественне ім’я знаходиться в єврейському оригіналі.

Багато перекладачів зробили це. Починаючись принаймні в 14-му столітті, багато Християнських Грецьких Писем перекладались на єврейську мову. Що перекладачі робили з цими цитатами з „Старого Заповіту” в яких знаходилось Боже ім’я? Часто, вони почували себе примушені зберігати Боже ім’я в тому тексті. Багато перекладів частин або всього Християнського Грецького Письма на єврейську мову поміщають Боже ім’я.

Переклади на сучасні мови, зокрема переклади місіонерів, наслідували цей приклад. Тому то в багатьох африканських, азіатських, американських і в перекладах Грецького Письма на мови остров Тихого океану необмежено вживають ім’я Єгови, так, щоб читачі ясно могли бачити різницю між правдивим Богом а фальшивими. Те ім’я також знаходиться в перекладах на європейські мови.

Один переклад, який сміливо відновлює Боже ім’я з добрим авторитетом є Нового світу переклад Християнського Грецького Письма (анг.). Цей переклад, який тепер виходить у 11-ох сучасних мовах, включаючи англійську, відновив Боже ім’я в усіх тих віршах Грецького Письма, які цитуються з єврейського якщо в них знаходиться Боже ім’я. Всього, Боже ім’я знаходиться, і це є добре вгрунтовано, 237 разів у тому перекладі Грецького Письма.

Опір тому імені

Незважаючи на зусилля багатьох перекладачів, щоб зберегти Боже ім’я в Біблії, то релігії завжди натискали на те, щоб його виключити. Євреї, тоді як залишали те ім’я в їхніх Бібліях, відмовлялись вимовляти його. Відступницькі християни в другому й третьому століттях усунули те ім’я, коли переписували рукописи грецької Біблії й витіснювали його з їхніх перекладів. Сьогочасні перекладачі також не вживали того ім’я, навіть коли перекладали з оригінальної єврейської мови, в якій воно знаходиться майже 7.000 разів. (Те ім’я знаходиться 6.973 разів в єврейському тексті Нового світу перекладі Святого Письма, видання з 1984 р.)

Як Єгова дивиться на тих, які виключають Його ім’я з Біблії? Якщо б ви були автором книги, то як би ви відчували до когось, який дуже старається витіснити ваше ім’я з вашої власної книги? Перекладачів, які противляться тому імені через проблеми вимовляння або через єврейську традицію, можна порівняти до тих осіб, які Ісус сказав „відціджують комаря, а верблюда ковтають!” (Матвія 23:​24) Вони спотикаються через ці малі проблеми й цим створюють ще більшу проблему — викреслюють ім’я щонайбільшої особи в всесвіті з книги, яку Він натхнув.

Псалмописьменник писав: „Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки Ім’я Твоє?” — Псалом 73 (74):10.

[Рамка на сторінці 25]

„ГОСПОДЬ” — таке саме як „Єгова”?

Витісняти Боже відмінне особисте ім’я з Біблії й заміщати його такими титулами як „Господь” або „Бог” ослабляє текст і в різні способи робить його невідповідним. Наприклад, це може довести до безглуздих висловів. У своїй передмові, Єрусалимська Біблія каже: „Казати, ,Господь є Бог’ певно є тавтологією [непотрібне, безглузде повторення], тоді як казати ,Ягве є Бог’ не є”.

Такі заміщення також можуть довести до недоладного висловлення. Наприклад, в Авторизованому перекладі, в Псалмі 8:​9 каже: „ГОСПОДИ наш Господи, яке ж відмінне є Твоє Ім’я на цілій землі”. Яке ж поліпшення коли відновиться ім’я Єгова в тому тексті! Отже, в Йонговому дослівному перекладі Святої Біблії цей вірш каже: „Єгово, Господи наш, яке шановне є Твоє ім’я по цілій землі!”

Викреслювати Боже ім’я також може довести до замішання. Псалом 109 (110):​1 каже: „Промовив ГОСПОДЬ Господеві Моєму: ,Сядь праворуч Мене, доки не покладу я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм’ ”. (Авторизований переклад) Хто тут промовляє, і до кого? Який же кращий є переклад: „Сказав Єгова Господеві моєму: ,Сядь праворуч Мене доти поки не покладу ворогів Твоїх Тобі підніжком’ ”.— Переклад нового світу.

Крім того, заміщати „Господь” на „Єгова” витіскає з Біблії щось основного й важливого: Боже особисте ім’я. Ілюстрований словник Біблії (Том 1, сторінка 572) каже: „Точно кажучи, тільки Ягве є Боже ,ім’я’ ”.

Імперіал словник Біблії (Том 1, сторінка 856) описує різницю між „Богом” (Елогім) а „Єговою”, кажучи: „[Єгова] всюди є власне ім’я, вказуючи тільки на особистого Бога; тоді як Елогім більше стосується до характерних рис загального імени, і здебільше вказує, але не завжди одноманітно, на Всевишнє”.

Й. А. Мотьєр, директор Триниті коледжу в Англії, додає: „Багато загубляється в читанні Біблії, якщо забуваємо дивитись поза заміщені слова [Господь або Бог] до особистого, інтимного імени Самого Бога. Виявивши Своїм людям Своє ім’я, Бог мав на меті відкрити їм Свої найглибші характерні риси”.— Ердманів посібник Біблії, сторінка 157.

Ні, ніхто не може перекладати відмінне власне ім’я тільки титулом. Титул ніколи не може передати багате значення Божого оригінального імени.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 26]

Цей фрагмент Перекладу Септуагінта (на право) датується до першого століття н.е. і поміщає пророцтво Захарія 8:19-21 і 8:​24 до 9:​4 і знаходиться в ізраїльському музеї в Єрусалимі. На ньому Боже ім’я знаходиться чотири рази, і тут бачимо троє місць в яких воно знаходиться. В Александрійському рукописі (на ліво), рукописна копія Перекладу Септуагінта перекладений 400 років пізніше, в тих самих віршах Боже ім’я вже замістилось літерами KY і KC, скорочені форми на грецьке слово Куʹрі·ос („Господь”)

[Рамка на сторінці 27]

Іван В. Дейвіс, місіонер у Китаї протягом 19-го століття, пояснює чому він вірить, що Боже ім’я повинно зберігатись у Біблії: „Якщо Святий Дух, каже Єгова в якомусь даному вірші в єврейській мові, то чому ж перекладач не перекладає його словом Єгова на англійську або китайську мову? Яке ж право він має казати, у цьому вірші буду писати Єгова, але в тому заміщу його?.. Коли хтось каже, що в деяких віршах це не є правильно вживати Єгова, то нехай докаже чому; онус пробанді [тягар доказів] спочиває на ньому. Йому буде дуже трудно виправдатись тому, що він мусить відповісти на це просте запитання,— Якщо це неправильно вживати Єгова в якомусь даному вірші перекладу, то чому ж натхнений письменник уживав його в оригіналі?” — Китайський документальний і місіонерський журнал, Том VII, Шанхай, 1876 р.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Нового світу переклад Християнського Грецького Письма правильно вживає Боже ім’я 237 разів

[Ілюстрації на сторінці 24]

Боже ім’я на церкві в Мінорці, Іспанії;

на статуї недалеко Парижа, Франції;

і на Кіеза ді Сан Лорендзо в Пармі, Італії