Уряд Вірменії нарешті визнав права тих, хто відмовляється від військової служби з мотивів особистих переконань. 23 жовтня 2013 року Республіканська призовна комісія Вірменії розглянула і задовольнила заяви на проходження альтернативної цивільної служби 57 з понад 90 Свідків Єгови, котрі подали заяви на участь у цій новій програмі. (Комісія також розгляне решту заяв). Зокрема альтернативну службу проходитимуть 6 із 20 Свідків, які відбували покарання у в’язниці «Еребуні». Ці шестеро в’язнів були звільнені 24 жовтня 2013 року. Комісія розгляне заяви решти ув’язнених Свідків, котрі виявили бажання пройти альтернативну службу. Також очікується, що особи, які вирішать узяти участь у цій програмі, будуть звільнені.

Такі зміни стали можливі після того, як 8 червня 2013 року до закону Вірменії «Про альтернативну службу» були внесені поправки, які узгодили його з європейськими правовими нормами. Пізніше, 25 липня 2013 року, були прийняті відповідні постанови, які уможливили застосування цих поправок. Ось що сказав про цей виправлений закон Президент Вірменії у своєму виступі на Парламентській асамблеї Ради Європи 2 жовтня 2013 року: «Особи, котрі відмовляються служити в армії через свої переконання, будуть звільнені від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому в нашій країні». 3 жовтня 2013 року Вірменія прийняла закон про амністію, згідно з яким термін ув’язнення осіб, що відмовляються від військової служби з мотивів особистих переконань, скорочується на шість місяців. За цією амністією 8 і 9 жовтня 2013 року були звільнені вісім Свідків, термін ув’язнення яких мав закінчитися менш ніж через шість місяців.

Нова програма альтернативної служби дає громадянам, які відмовляються від військової служби з мотивів особистих переконань, можливість бути корисними для своєї країни і при цьому не йти проти свого навченого Біблією сумління. Тепер альтернативна служба перебуває під наглядом цивільних структур, а не збройних сил Вірменії. Цивільна служба триває 36 місяців і передбачає 48-годинний робочий тиждень та 10 днів відпустки на рік. Ті, хто подає заяву на такий вид служби, буде виконувати роботу, що не пов’язана з військовою справою, неподалік від свого місця проживання.

У 2001 році Вірменія стала членом Ради Європи і, подібно до інших членів, зобов’язалася прийняти закон про альтернативну службу, а також звільнити з в’язниці всіх, хто відбував покарання через відмову від військової служби з мотивів особистих переконань. Незважаючи на це, Вірменія і далі переслідувала та ув’язнювала молодих Свідків.

Однак 1 липня 2004 року було прийнято закон «Про альтернативну службу», і громадяни Вірменії, що відмовлялися від військової служби з мотивів особистих переконань, сподівалися на зміни на краще. А втім, виявилося, що програма альтернативної служби перебуває під контролем військових відомств і має каральний характер. Рада Європи неодноразово вказувала на те, що така програма альтернативної служби не відповідає європейським нормам. Наприклад, в Резолюції № 1532 (2007) Парламентська асамблея Ради Європи заявила, що «глибоко занепокоєна тим, що через відсутність суто цивільної служби десятки осіб, які відмовляються від військової служби (більшість з них Свідки Єгови), все ще відбувають тюремне покарання, оскільки, на їхню думку, ліпше піти в тюрму, ніж проходити альтернативну службу, яка не є суто цивільною».

Комітет з прав людини ООН також висловив занепокоєння тим, що Вірменія продовжувала ув’язнювати Свідків Єгови, які відмовлялися від військової служби з мотивів особистих переконань. У кінцевих зауваженнях на своїй 105-й сесії, що відбулася 2012 року, Комітет заявив:

«Країні-учасниці слід надати своїм громадянам реальну альтернативу військовій службі, яка б дійсно не носила військового характеру, яку б могли проходити всі, хто відмовляється від військової служби з релігійних чи інших міркувань, і яка з огляду на свою суть, фінансові затрати та тривалість не була б каральною чи дискримінаційною. Країна-учасниця повинна також звільнити всіх осіб, котрі були засуджені за відмову від військової чи теперішньої альтернативної служби з релігійних та інших міркувань».

Не знайшовши допомоги в судах Вірменії, Ваган Баятян і двоє інших засуджених молодих Свідків подали заяву проти Вірменії в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Переломним моментом було одностайне рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі Баятяна, прийняте 7 липня 2011 року на користь Баятяна. Уперше за свою історію ЄСПЛ постановив, що Європейська конвенція з прав людини може бути застосована до осіб, які відмовляються від військової служби з мотивів особистих переконань. Після цього позитивного рішення Великої палати ЄСПЛ прийняв ще чотири рішення, що також захищають права осіб, які відмовляються від військової служби з мотивів особистих переконань a.

Ігноруючи рішення Великої палати у справі «Баятян проти Вірменії», уряд Вірменії у судовому порядку переслідував і визнав винними 29 молодих Свідків, котрі відмовились від військової служби на підставі особистих переконань; 23 з них були ув’язнені. У Вірменії з липня 2011 року по жовтень 2013 року 86 чоловіків провели у в’язниці загалом понад 168 років. Дехто з цих молодих чоловіків оскаржив несправедливе судове рішення щодо свого ув’язнення, подавши додаткові апеляції в ЄСПЛ.

Свідки, котрі відбули свій термін ув’язнення або були звільнені в жовтні 2013 року, сподіваються на реабілітацію згідно з нещодавно прийнятими змінами до кримінального кодексу Вірменії. Також відкритим залишається питання, чи отримають компенсацію ті, хто був засуджений та ув’язнений після прийняття рішення у справі Баятяна.

Крім того, пізніше буде видно, наскільки послідовно Вірменія буде дотримуватися переглянутого закону «Про альтернативну службу». Однак усе свідчить про те, що на даний момент Вірменія докладає великих зусиль, щоб у країні визнавали право на відмову від військової служби з мотивів особистих переконань.

Довгий шлях до прийнятної цивільної служби