Я народився в Уганді, в окрузі Гомба. Більшість людей жили там дуже бідно. У нашому містечку не було електрики, тому, коли темніло, ми використовували переносні гасові лампи.

 Мої батьки переїхали в Уганду з Руанди. Вони були фермерами: вирощували каву та банани, а з бананів виготовляли популярний алкогольний напій варагі. Також батьки тримали курей, кіз, свиней і корів. Середовище, в якому я виростав, мало на мене неабиякий вплив. Мене навчили, що дружина повинна повністю підкорятися своєму чоловікові і не має права висловлювати власну думку.

 Коли мені було 23 роки, я переїхав до Руанди. Там я разом зі своїми однолітками ходив у нічні клуби. В одному з них я бував так часто, що його адміністрація дала мені картку, яка дозволяла відвідувати цей клуб безплатно. Також мені подобалися насильницькі фільми з дуже реалістичними сценами жорстокості.

 У 2000 році я почав жити з молодою жінкою на ім’я Сколастік Кабагвіра, і в нас народилося троє дітей. Я вимагав, щоб вона ставала переді мною на коліна, коли віталася зі мною або просила про щось. Також я заявляв, що все наше майно — моя особиста власність і я можу зробити з ним те, що захочу. Часто ночами я десь вештався і повертався додому о третій ранку, зазвичай п’яний. Коли я стукав у двері, дружина повинна була відчинити мені одразу. Якщо вона не робила цього, я міг її побити.

 У той час я працював керівником в одній приватній охоронній фірмі і добре заробляв. Сколастік вмовляла мене приєднатися до церкви п’ятидесятників, до якої належала сама. Вона надіялася, що це допоможе мені змінитися. Але її церква мене не цікавила. Натомість я знайшов собі коханку. Врешті дружині набридла моя жорстока та неморальна поведінка, тож вона забрала дітей і переїхала до своїх батьків.

 Якось один наш друг похилого віку розмовляв зі мною про мій спосіб життя. Він заохотив мене повернутися до Сколастік, адже в нас чудові діти і вони повинні жити з батьком. Тому в 2005 році я перестав пиячити, покинув коханку і повернувся до Сколастік. У 2006 році ми одружилися. Однак я й далі жорстоко ставився до своєї дружини.

 У 2008 році до нас додому прийшов Свідок Єгови, якого звали Жоель. Я вислухав його. Протягом наступних кількох місяців він та ще один Свідок, на ім’я Бонавентура, регулярно відвідували мене і ми жваво обговорювали Біблію. Я ставив багато запитань, особливо про книгу Об’явлення. Але насправді лише намагався довести, що Свідки помиляються. Наприклад, я запитав, як вони можуть стверджувати, що «великий натовп», згаданий в Об’явлення 7:9, житиме на землі, якщо в тому вірші сказано, що ці люди «стояли перед престолом [Бога] та Ягням», Ісусом Христом. Жоель завжди терпеливо відповідав на всі мої запитання. Він показав мені Ісаї 66:1, де Бог називає землю своїм підніжком. Отже, насправді великий натовп стоїть на землі перед Божим престолом. Також ми прочитали Псалом 37:29, де сказано, що праведні вічно житимуть на землі.

 Врешті я погодився на біблійне вивчення. Тож Бонавентура почав вивчати зі мною та Сколастік. Вивчення спонукало мене зробити зміни у своєму житті. Я зрозумів, що потрібно ставитися до дружини з повагою, і більше не вимагав, щоб вона ставала переді мною на коліна, коли віталася зі мною або просила про щось. Я вже не заявляв, що все наше майно належить лише мені, а також перестав дивитися насильницькі фільми. Такі зміни далися нелегко, тому мені потрібне було неабияке самовладання і смирення.

 Кількома роками раніше я відвіз нашого старшого сина, Крістіана, до родичів в Уганду. Але слова з Повторення Закону 6:4—7 допомогли мені зрозуміти, що Бог вимагає, аби ми з дружиною самі виховували дітей і навчали їх біблійних принципів. Ми були такі щасливі, коли забрали сина додому!

 Я дізнався, що Єгова — милосердний Бог. Вірю, що він пробачив мені те, як я поводився і жив. Я щасливий, що Сколастік також почала вивчати Біблію. Ми присвятили своє життя Єгові та 4 грудня 2010 року охрестилися. Тепер ми довіряємо одне одному і з радістю застосовуємо біблійні принципи в подружньому житті. Моя дружина дуже щаслива, що одразу після роботи я йду додому. Сколастік цінує, що я ставлюся до неї з повагою, а також відмовився від алкоголю і відкинув жорстокий спосіб життя. У 2015 році мене призначили старійшиною, щоб дбати про збір. Троє з наших п’яти дітей охрещені.

 Вивчаючи Біблію зі Свідками Єгови, я завжди намагався особисто переконуватись у правдивості їхніх слів. Мене вражало те, що вони відповідали на мої запитання за допомогою Біблії. Ми зі Сколастік зрозуміли, що правдиві Божі служителі повинні дотримуватися всіх його норм, а не лише тих, які їм подобаються. А найбільше я вдячний Єгові за те, що він привів мене до себе і дозволив належати до його духовної родини. На власному досвіді я переконався, що Бог може допомогти кожній щирій людині зробити необхідні зміни й тішити його серце.