Багато туристів приїжджають на Філіппіни, щоб побачити відомий водоспад біля містечка Пагсанян. Саме тут у злиднях виріс мій батько, Нардо Лерон. Постійно бачачи корупцію в уряді, поліції та на роботі, він озлобився і став жорстоким.

 Щоб прогодувати вісьмох дітей, батьки мусили багато працювати. Вони обробляли поля в горах, тому їх часто і довго не було вдома. Через це я і мій брат Роделіо були залишені самі на себе і нерідко ходили голодні. В усіх нас майже не було дитинства. Уже з семи років кожен з нас мав працювати на плантації і носити кокосові горіхи крутими гірськими стежками. Якщо вантаж був надто важкий, нам доводилось його просто тягнути.

 Батько сильно нас бив. Але страшніше було бачити, як він б’є маму. Ми намагалися зупинити його, але що ж ми могли зробити. Дійшло до того, що ми з Роделіо таємно домовилися вбити батька, коли станемо старшими. Мені так бракувало батьківської любові!

 Врешті-решт, терпіти жорстокість батька вже не було сил. Тому в 14 років я пішов з дому. Деякий час я жив на вулиці, почав курити марихуану. Згодом я став човнярем і возив туристів до водоспаду.

 Через кілька років я поступив до університету в Манілі. Але кожні вихідні мені треба було їздити в Пагсанян на роботу, тому на навчання майже не залишалось часу. Моє життя було беззмістовним, наче біг у нікуди. Я постійно відчував тривогу. Навіть марихуана вже не розслабляла. Тому я перейшов на метамфетамін, кокаїн та героїн. А там, де наркотики, там, як відомо, і розпуста. Навколо себе я постійно бачив бідність, несправедливість і страждання. Я вважав, що в усьому винний уряд, тому почав ненавидіти його. Я питав Бога: «Чому в житті стільки страждань?», шукав відповідь у різних релігіях, але так і не знайшов. У відчаї я почав приймати більші дози наркотиків.

 У 1972 році на Філіппінах незадоволені урядом студенти почали організовувати мітинги. Я вийшов на один з них. Під час нього почалося заворушення і не обійшлося без насилля. Багатьох присутніх заарештували, а через кілька місяців у країні оголосили воєнний стан.

 Я знову опинився на вулиці, але тепер боявся, що мене арештують за участь у бунті. Щоб мати гроші на наркотики, я крав і надавав сексуальні послуги багатим людям та іноземцям. Мені було байдуже, помру я чи буду жити.

 У цей час мама і молодший брат почали вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Батько просто шаленів від гніву, навіть палив біблійну літературу. Але вони все стійко витримали і стали Свідками Єгови.

 Одного дня хтось зі Свідків розповів батькові, що в майбутньому по всій землі запанує справедливість (Псалом 72:12—14). Почуте настільки його зацікавило, що він вирішив дослідити цю тему. З Біблії батько дізнався не лише про Божу обіцянку встановити чесний уряд, а й про те, чого Бог вимагає від чоловіків і батьків (Ефесян 5:28; 6:4). Невдовзі він і всі мої брати та сестри стали Свідками Єгови. А я навіть не здогадувався про такі зміни, бо був далеко від дому.

 У 1978 році я переїхав до Австралії. Але навіть у цій мирній і заможній країні я не відчував душевного спокою. Я далі зловживав алкоголем і приймав наркотики. Пізніше цього ж року мене відвідали Свідки Єгови. Вони показали в Біблії обіцянку, що на землі пануватиме мир. Мені це сподобалось, але через недовіру я більше з ними не спілкувався.

 Відразу після цього я на кілька тижнів поїхав на Філіппіни. Брати і сестри сказали мені, що батько дуже старається, аби змінитися на краще, але я був настільки озлоблений, що уникав будь-якого контакту з ним.

 Наймолодша сестра показала мені з Біблії, чому зараз у житті так багато страждань і несправедливості. Мене вразило, що дівчина-підліток, яка ще так мало бачила в житті, знала відповіді на мої питання. Коли я повертався до Австралії, батько дав мені книжку «Ви можете жити вічно в Раю на землі» a і сказав: «Щастя не там, де ти шукаєш. Ця книжка тобі допоможе». Він порадив мені знову поговорити зі Свідками Єгови в Австралії.

 Я послухався татової поради і пішов до Залу Царства недалеко від мого дому у Брисбені. Там мені запропонували вивчати Біблію, і я погодився. З таких біблійних пророцтв, як у 7-му розділі книги Даниїла та 9-му розділі книги Ісаї, я дізнався, що в майбутньому над землею буде правити Божий уряд, в якому немає навіть натяку на корупцію. Земля стане прекрасним раєм. Я захотів мати схвалення Бога, але розумів, що для цього мушу навчитись тримати емоції під контролем та зав’язати з алкоголем, наркотиками і розпусним життям. Я розійшовся з дівчиною, з якою жив, і позбувся шкідливих звичок. З часом я почав більше довіряти Єгові. Я молився до нього і просив допомоги, щоб і далі змінюватися.

 Поступово я усвідомив, що Біблія може по-справжньому змінити людину. В ній сказано, що кожен з нас може одягнутися в «нову особистість», коли буде докладати зусиль (Колоссян 3:9, 10). Роблячи зміни у житті, я зрозумів, що мій батько теж міг змінитися, і те, що мені про нього казали, цілком могло бути правдою. Замість озлобленості і ворожості у мене виникло інше почуття — бажання помиритися з татом. Зрештою я зміг йому пробачити. Ненависть, яку я відчував з самого дитинства, нарешті зникла.

 В юності я часто робив погане, бо так робили мої друзі. І на власному досвіді переконався, наскільки правдивою є біблійна пересторога уникати поганого товариства. Погані друзі збили мене з правильного шляху (1 Коринфян 15:33). Але надійні друзі, яких я знайшов серед Свідків Єгови, допомогли мені стати кращою людиною. Серед них я зустрів прекрасну Лоретту, яка стала моєю дружиною. Тепер разом з нею ми показуємо іншим, як Біблія може допомогти їм у житті.

 Завдяки Біблії сталося те, чого я раніше навіть уявити не міг,— мій тато став турботливим чоловіком і смиренним миролюбним християнином. Коли в 1987 році я охрестився і ми зустрілися, тато обійняв мене вперше в житті!

 Цілих 35 років тато з мамою разом ділилися біблійною надією з іншими. Він став дбайливим, уважним і готовим помагати людям. За ці роки я навчився любити і поважати його. Я почав гордитися своїм батьком! У 2016-му тата не стало, але спогади про нього викликають у мене найтепліші почуття. Завдяки Біблії нам обом вдалось докорінно змінитися. Від моєї колишньої ненависті не залишилось і сліду. Крім того, я безмежно вдячний, що знайшов ще одного Батька, Єгову, який обіцяє усунути все, що сьогодні не дає сім’ям бути щасливими.